Донедавна було відомо лише три портрети графа Тадея (Тадеуша) — одного із найзнаменитіших у світі подолян, який уславився як один із найвизначніших містиків та езотериків XVIII століття. Нагадаємо, він був офіційним королем ілюмінатів Авіньйону — однієї з найбільших і найвідоміших таємних спільнот Європи того часу. Крім того, навіть на початку ХХ століття чимало дуже поважних дослідників, які вивчали історію масонів, були свято переконані: подільський граф Тадей Грабянка і знаменитий граф Алессандро Каліостро — одна й та сама людина.
Як і личить поважним пророкам, Грабянка був замордований царями земними. За наказом російського імператора Олександра І його запроторили до казематів Петропавлівської фортеці, де й, найвірогідніше, отруїли. Автор цих рядків присвятив Великому Ілюмінату цілу книжку «Тадей Грабянка – король ілюмінатів», що вийшла у 2024 р. у видавництві Руслана Халікова. Хто не читав – прочитайте: надзвичайно цікаве «житіє», та й сам персонаж — ще той авантюрист. Сподіваюся, про нього колись знімуть пригодницький серіал.
- фото Грейма
Тепер до портретів. Впродовж тривалого часу дослідникам було відомо лише три зображення Короля ілюмінатів. Найбільш відомий — мініатюра у медальйоні. Грабянка тут старий і сивий. Цим портретом, зауважимо, ілюструються всі статті про містика в різномовних підрозділах Вікіпедії (їх більше десятка).
Маємо також дві світлини від знаменитого кам’янець-подільського фотографа ХІХ століття Михайла Грейма. На одній бачимо портрет досить молодого Грабянки. На іншій — відбиток перстня-печатки містика, на якому зображено того ж Грабянку у профіль.
Нагадаємо, у 1870-х Михайло Грейм зробив знімки низки портретів, які знаходилися як у його колекції, так і в збірках кількох аристократичних родин. У 1879 році він передав ці фотографії в дар Антропологічній комісії Польської академії наук, де вони зберігаються й досі.
Що за портрет Грабянки колись сфотографував Грейм і яка його подальша доля, довгий час залишалося невідомим.
Кілька років тому завідувач відділу Львівського історичного музею пан Мирослав Побережний у запасниках музею знайшов маловідомий портрет короля ілюмінатів роботи невідомого художника. Згідно з документацією, його у 1894 році колишньому музею Любомирських у Львові подарував Міхал Ролле — син Юзефа Ролле, відомого історика і першого польського біографа Грабянки.
Відомо, що, готуючи монографію «Tadeusz Leszczyc Grabianka, starosta liwski i Teresa z Stadnickich, jego małżonka» («Тадеуш Лещиц Грабянка, староста лівський і Тереза, уроджена Стадницька, його дружина»), історик чимало спілкувався із нащадками великого містика. Вочевидь, на знак подяки за увічнення пам’яті пана Тадея вони й подарували Ролле портрет знаменитого предка, який згодом його син і передав музею.
Пан Побережний від початку вважав, що портрет у музеї — це якась із старих копій портрета, зафіксованого на світлині Грейма (така практика колись була досить поширеною).
Чому від початку йшлося про копію? У верхньому лівому куті картини маємо напис: «Tadeusz Leszczyc z Pankraczewicz Grabianka Starosta Liwski» (Тадеуш Лещиц з Панкрачевич Грабянка, староста Лівський). Добре видно, що написи на оригіналі картини і на світлині Грейма досить сильно відрізняються. Особливо яскраво це видно, якщо на світлину Грейма накласти аналогічний фрагмент із львівського портрета.
Втім автор висунув гіпотезу, що маємо один і той самий портрет, а розбіжність у написі — це пізніші підмальовки та правки.
Аби перевірити, на фото Грейма було накладено напівпрозорий шар із портрета, що зберігається у Львові. Зображення повністю співпали (1:1), чого б не сталося, якби це була копія: при перемальовці художником, навіть ретельній, були б відмінності.
Згадуючи про роботу над книжкою про Грабянку, Ролле бідкався, що не зміг дослідити архів містика, який зберігався у бібліотеці будинку Грабянок у містечку Купин (нині це село в Городоцькій громаді, Хмельницька обл.). Особливо прикро Ролле було за папку з листуванням Грабянки та графа Каліостро, яку він особисто бачив. На жаль, роботу над цим архівом було відкладено на потім, а незабаром у бібліотеці трапилася пожежа, і архів містика пішов за димом.
Найімовірніше, портрет прикрашав стіни бібліотеки купинського будинку родини Грабянок, і власне це єдине, що вдалося врятувати. На те, що портрет побував у пожежі, яскраво вказують сліди кіптяви та вогню (спікання фарби), що добре помітні на полотні.
Відповідно стає зрозумілою різниця в написах. На фото Грейма ми бачимо допожежний портрет, який після перебування у вогні хтось трішки підправив.
Пожежу, до речі, можна віднести до того ореолу містики, що супроводжував життя і посмертя Грабянки. Мовляв, бунтівний дух Короля Ілюмінатів не захотів, аби сторонні пхали носа у його таємниці, тому й випалив бібліотеку з архівом. Хоча, швидше за все, ситуація банальна: на той час будинки освітлювали свічками, рідше — керосиновими лампами. А таке освітлення було надзвичайно пожежонебезпечним.
- Тут колись зберігали листи Каліостро
Будинок зберігся і досі. Донедавна тут була місцева школа, але коли звели нову, – стара споруда стала непотрібною і стоїть пусткою та занепадає.
Щодо спадщини родини Грабянок у Купині, то ще у 1980-х на місцевому цвинтарі можна було побачити капличку-гробівець графської родини. Крім того, тут можна побачити рештки розкішного надгробка, виготовленого із білосніжного каррарського мармуру. На жаль, до наших днів дійшла лише тумба-основа без щонайменших написів і оздоблення та символічна урна, вставлена в паз, яким до основи колись фіксувалася втрачена частина. На урні зображено герб «Лещиць», який належав роду Грабянок, та герб німецького баронського роду фон Гейсмарів. Це герби онука Тадея Грабянки, Каєтана, а другий — Марії фон Гейсмар, дочки відомого генерала, який колись був власником сусіднього з Купином Городка.
Польський напис сповіщає: «Померлій дитині від батьків. Дня 31 липня, 1843 року». Яка саме дитина — не вказано (вірогідно, все було розписано в епітафії на зниклій частині). Встановити за генеалогічними книгами ім’я теж не поталанило.
Текст та сучасні фото (крім картини): Дмитро Полюхович
