Смілянською окружною прокуратурою встановлено порушення інтересів держави та протиправне вибуття з державної власності іншої пам’ятки культури національного значення – Михайлівської церкви в м. Городище Черкаського району. Про це повідомляє “Дзвін” з посиланням на пресслужбу Черкаської обласної прокуратури.
- Фото: Сергій Клименко, Вікіпедія
Михайлівська церква – архітектурна споруда 1844 року побудови. ЇЇ особливістю є архітектурна подібність до костьолу, адже побудована вона у стилі неоготики за проєктом італійського архітектора Джорджо Торічеллі. До сьогодні на стелі церкви зберігся розпис XIX століття «Страшний суд», який по площі сягає більше 100 квадратних метрів. Будівля церкви є головною окрасою міста Городище.
Прокурором установлено, що право приватної власності на вказану пам’ятку архітектури національного значення у травні 2018 року зареєстровано за собою релігійною організацією «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище» на підставі рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів ще 22.03.1989, яке не містить вказівки про передачу пам’ятки релігійній організації саме у власність.
- Фото: Wadco2, Вікіпедія
Наразі господарським судом Черкаської області за позовом прокурора відкрито провадження у вказаній справі. Призначено судовий розгляд.
Довідка Вікіпедії: Церква цегляна, базиликального типу з трансептом, якому відповідають південний і північний ризаліти, і дзвіницею у західного фасаду нави (дзвінний ярус розібраний). Стіни укріплені контрфорсами. Високі стрункі пропорції споруди підкреслені ритмом вертикальних розчленовувань і високими двосхилими дахами. В інтер’єрі вівтарна частина відокремлена від нави високою стрілчастою аркою. Вузькі дерев’яні хори П-подібної композиції розташовані по периметру нави, підкреслюючи його глибину. Зал перекритий коробчастим зведенням, вівтарна частина — стрілчастим. Архітектурна пам’ятка належить до своєрідних витворів архітектури провінційної неоготики.
Як раніше повідомляла «Україна Інкогніта», – у Каневі попи УПЦ МП приватизували храм зведений ще за Княжої доби. 10-12 травня 1861 р. у цьому соборі перед похованням на дніпровській кручі стояла домовина з тілом Тараса Шевченка. Пізніше, завдяки втручанню прокурорів, храм, де відспівували Кобзаря, повернули державі.