Цей дводенний тур, організований порталом “Україна Інкогніта”, був здійснений якраз у дні святкування 200-літнього юбілею великого Кобзаря. Дивно, але жодного ажіотажу не було. Взагалі народ (туристи) не дуже жалує своїми відвідинами модні колись (у радянські часи) Моринці, Шевченкове та Будище, а місце народження ще одного українського генія – Нечуя-Левицького – і взагалі більшість мандрівників Україною не розглядають як туристичний об’єкт. На мою думку, таке відношення можна пояснити елементарною відсутністю знань про цей регіон, а точніше відсутністю реклами.
Маршрут дуже насичений. Жодного туриста він не залишає байдужим. Фантастична природа, прекрасна архітектура, унікальна історія та неймовірний сільський колорит.
Це справжня Україна, це її сердце, але виникає питання, чи взагалі такі маршрути потрібні. Може будемо їздити лише на захід України?.. Хоча ні, неправильно. Особисто мені Наддніпрянщина подобається більше. Біла Церква, Тараща, Богуслав, Моринці, Шевченкове, Будище, Стеблів, Корсунь-Шевченківський, Канів. Так що дивіться фотозвіт у світлинах Олега Години.
Біла Церква. У костьолі Іоана Предтечі. Сюди завітили просто тому, що це по дорозі. Але Біла Церква варта окремої екскурсії
Тараща. Будинок на центральній вулиці (Шевченка) дивує кількістю тарілок
Богуслав. Скелястий берег Росі
Богуслав
Богуслав. Кам’яниця – суперрідкісна для Наддніпрянщини пам’ятка – фортифікаційно-житлова будівля, зведена на початку 18 століття, а саме у 1726 році. Нині, на жаль, вона занедбана.
Богуслав. Троїцька церква. Рідкісний зразок культової архітектури, зведений у формі ротонди.
Шевченкове. Біля могили матері Кобзара – Катерини Якимівни Шевченко. До музею нас не пустили – грубо виставили за двері, мотивуючи це підготовкою до юбілею. Хоча у холі ми помітили групу гостей – якихось китайців. Як виявилось пізніше, то був посол Японії. От бачте, японець, а Шевченком цікавиться. А наш народ – так не дуже.
Шевченкове. Старий вітряк
Будище. Фантастичні дуби (їх там два)
Моринці. Етнографічний комплекс
Моринці. Чумацька хата
Стеблів. ГЕС та казкові пейзажі скелястої долини Росі
Стеблів. У музеї Івана Нечуя-Левицького. Директор музею Сергій Хаврусь (крайній ліворуч)
Корсунь-Шевченківський. Рось та пам’ятник давньоруському воїну на скелястому острові
Корсунь-Шевченківський. Гребля ГЕС та палац Лопухіних-Демідових
Корсунь-Шевченківський. Палацово-парковий ансамбль Лопухіних-Демідових на острові Коцюбинського
Корсунь-Шевченківський. Парк та палац
Корсунь-Шевченківський. Князівська ялинова алея (ялинам понад два століття)
Корсунь-Шевченківський. Швейцарський будинок
Канів. На Тарасовій горі