Верховний Суд України у складі Касаційного господарського суду 26 листопада відмовив у задоволенні позову управлінню Чернігівської єпархії УПЦ (МП) у праві користування Спасо-Преображенським собором.
Цю інформацію Суспільному у коментарі підтвердила гендиректорка заповідника «Чернігів Стародавній» Наталія Реброва.
«Це судова інстанція вищого рівня. Ми пройшли всі щабелі починаючи від: господарського та апеляційного судів. Було декілька засідань Верховного Суду і сьогодні (26 листопада 2024 рік, — ред.) поставлена крапка. З чим нас всіх і вітаю».
Нагадаємо, що у березні 2023 року Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви зверталося до судуіз вимогами зобов’язати Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній» продовжити договори безоплатного користування пам’яткою архітектури національного значення, зокрема Спасо-Преображенським собором та комплексом споруд пам’яток архітектури національного значення Троїцького монастиря, які є державною власністю.
Тоді представники УПЦ наполягали на тому, що мають право на безоплатне користування храмами, посилаючись на Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Господарський суд Чернігівської області 23 січня 2024 року відхилив позов у двох справах управління Чернігівської єпархії УПЦ (МП) щодо продовження договорів безплатного користування об’єктами архітектури національного значення. Мова про Спасо-Преображенський собор та комплекс споруд Троїцького монастиря в межах НАІЗ «Чернігів стародавній».
Чернігівська єпархія УПЦ (МП) подала скаргу до Апеляційного суду щодо продовження договору оренди на безоплатній основі.
«Є рішення суду про те, що першою інстанцією – було відмовлено в задоволені позову, але сам суд аргументував це тим, що заповідник не має права нас виселяти. Без відповідного рішення суду. Першу інстанцію Чернігівська єпархія програла. Там сказано, що договір є недійсним, що був підписаний до цього і тому не можна новий продовжити. Зараз все пішло в апеляцію», — зазначив раніше у коментарі Суспільному секретар Чернігівської єпархії УПЦ (МП) Ігор Пидан.
Загалом, Спасо-Преображенським собором, а також Троїцьким та Успенським соборами Єлецького монастиря представники УПЦ (МП) користувалися майже 30 років.
Як повідомляло Міністерство культури України на своєму офіційному сайті, Північний апеляційний господарський суд 23 липня залишив без задоволення чергову апеляційну скаргу Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви (МП) на рішення Господарського суду Чернігівської області.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, рішення якого набрали законної сили, підтвердив, що Управління Чернігівської єпархії УПЦ (МП) не має правових підстав безплатно користуватись майном, яке є державною власністю.
Довідка від «Вікіпедії»
Спасо-Преображенський собор, або Спаський собо́р у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам’яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам’ятка давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу.
Близько 1030 року Мстислав Володимирович розпочав будівництво Спасо-Преображенського собору. Про його спорудження можна дізнатися з рядків літопису, що описує під 1036 роком смерть Мстислава: ,,Мстислав пішов на полювання. Розхворівся і помер. І поклали його в церкві у святому Спасі, адже він сам його заложив і за його часу були стіни його возведені на висоту вершника, який сидів на коні з піднятою рукою’’.
За припущенням дослідників, тіло Мистислава було поховане в склепі, який розташовувався в лівій прибудові собору.
Будівництво собору було завершене сином Ярослава Мудрого Святославом, який після смерті Мстислава очолив Чернігівське князівство.
Під час татаро-монгольської навали собор зазнав руйнувань, зокрема, було частково зруйновано склепіння та знищено бані. Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного граду» і був також усипальницею князів.
Перша капітальна реставрація була проведена за ініціативи чернігівського єпископа Лазаря Барановича у 60-і роки XVII ст. Окрім відновлювальних робіт велись і перебудови. Так, доведену до аварійного стану, хрещальню знесли, а замість неї прибудували праву башту. Замість напівсферичних куполів на обох баштах встановили шпилі, які до сьогодні є характерною особливістю собору.
1795-98 ніжинськими майстрами С. Волощенком та С. Білопольським за проектом архітектора Івана Яснигіна було виготовлено розкішний іконостас. Іконостасні роботи виконувалися борзнянським священиком Тимофієм Мізком. Іконостас також був декілька разів перероблений. На місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями.
1814 р. за ініціативою єпископа Михаїла Десницького складено проект розпису інтер’єру храму, який так і не був реалізований. Натомість у життя був втілений спрощений проект єпископа, який виконав художник Я. Юринов з помічниками. Тоді, через недбалість майстрів, було частково замальовано фрески 11 століття. Після цього стінопис ще кілька разів поновлювався.
1818 р. за проектом архітектора Антона Карташевського біля західного, північного та південного порталів було зведено просторі тамбури, а в кінці 19 ст. позолочено верхи. Після таких змін собор фактично і набув сучасного вигляду.
Як раніше повідомляла «Україна Інкогніта», після звільнення від «підмосковців» Гундяєва-Березовського Спасо-Преображенський собор у Чернігові стане музеєм