«Скіфське золото» найближчим часом повернеться в Україну. Про які артефакти йдеться?

Колекція «Скіфського золота», яка була виставлена в музеї в Нідерландах у той час, коли росія окупувала Крим у 2014 році, вже найближчим часом повернеться в Україну. Про це повідомив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

«МКІП спільно з партнерами з Нідерландів проводить ряд заходів, які спрямовані на щонайшвидше повернення колекції артефактів в Україну», – цитує Ростислава Карандєєва офіційний сайт МКІП.

Нагадаємо, що 9 червня Верховний суд Нідерландів ухвалив остаточне рішення повернути «Кримське золото» Україні. Він підтвердив рішення апеляції дворічної давності на користь Києва.

Судові баталії навколо скарбів тривали майже 9 років. Раніше Верховний суд повністю відмовив у касаційній скарзі музеїв окупованого росією Криму і залишив в силі рішення апеляції, яке задовольнило усі вимоги України.

Про які артефакти йдеться

Зазначимо, що справжнього скіфського золота серед експонатів, які від 2014 р. «зависли» в Нідерландах, насправді практично немає. Та й чогось суто скіфського там небагато.

Тож про які насправді артефакти йдеться?

З колекції Кримського республіканського краєзнавчого музею (Центральний музей Тавриди) в Нідерландах опинилася низка ранньоскіфських, але анітрохи не золотих предметів: бронзове навершя (воно ж є символом музею), бронзовий казан і деталі кінської збруї, вівтар з некрополя Неаполя-Скіфського, унікальні ліпні керамічні посудини у вигляді овечок, а також низка артефактів періоду «Великого переселення народів».

Колекція Бахчисарайського історико-культурного заповідника представлена експонатами пізньоскіфського та ранньосарматського періоду. Це посуд, золоті бляшки, що нашивалися на одяг, прикраси (перстні та сережки), знамениті готські орлиноголові пряжки та плащові «пальчикові» застібки-фібули, мечі та деталі щитів. В основному це похоронний інвентар із Усть-Альмінського некрополя. Серед останнього і чотири китайські дерев’яні лакові скриньки середини I століття н. е.

Зі збірки Керченського історико-культурного заповідника до Амстердаму свого часу вирушили артефакти періоду Боспорського царства — антична скульптура «Зміїнога богиня», надгробки, теракотові статуетки, чорнолакова кераміка та ювелірні прикраси.

Національний заповідник «Херсонес Таврійський» надав пам’ятники епіграфіки (висічені на камені написи). Найцінніший — декрет на честь Сіріска, першого історика, який жив на території України. Згідно з декретом Сіріск у своїй праці описав «явлення Діви» (богиня — покровителька міста), а також відносини Херсонесу з Боспором та іншими сусідніми містами. За це він був нагороджений золотим вінком, а стела з ухвалою про це була виставлена у дворі храму Діви.

Крім епіграфіки у збірній експозиції представлені різьблені архітектурні деталі, фрагменти грецької кераміки з графіті, серед яких як написи-обереги, так і ділові та побутові записи.