- Пам’ятник Пушкіну в місті обмалювали символами російського народу, Одеса. Фото: Суспільне Одеса
Про це Укрінформу повідомила соавторка листа антрополог Анастасія Пілявскі.
Інші його автори — поет Ілля Камінський, історик мистецтва Євген Деменок та письменник Майя Дімерлі.
«Внаслідок нападів Росії на Одесу були пошкоджені щонайменше 106 пам’яток архітектури. Тепер над спадщиною міста нависла нова загроза. Цього літа обласна адміністрація поставила під знесення 19 пам’ятників, позбавивши решту охоронного статусу. Деякі є невід’ємною частиною архітектурного ансамблю Одеси в самому серці охоронної зони ЮНЕСКО», — йдеться у зверненні.
Автори наголошують, що більша частина історичного центру Одеси, яка зараз входить в охоронну зону ЮНЕСКО, була побудована за правління Російської імперії, а рішення щодо зносу пам’ятників були ухвалені без консультацій із громадськістю.
«Виконання закону про деколонізацію призвело до видалення із вулиць імен найвідоміших одеситів. Серед них нобелівський лавреат Іван Бунін, який засуджував радянський режим у своїх працях, номінант на Нобелівську премію Костянтин Паустовський, який критикував радянську революцію, Олександр Пушкін, засланий до Одеси за антицарську діяльність, і найвідоміший одеський письменник Ісаак Бабель, який загинув у сталінських чистках», — пишуть автори звернення.
Вони наголошують, що варварська війна Росії проти України не лише ставить культурну спадщину під загрозу знищення, але й нав’язує «культурну травму». Травма призводить до того, що Марія Бемер, колишня голова Комітету всесвітньої спадщини, назвала «культурним чищенням», з яким ЮНЕСКО боролася в таких місцях, як Сирія, Ємен та Ірак.
«Будь-які рішення щодо культурної спадщини Одеси мають ретельно зважуватися за допомогою експертної оцінки, аргументованого діалогу та по-справжньому відкритих суспільних дебатів», — наголошують автори звернення.
Лист-звернення вже підписали 115 осіб. Серед них донька Ісаака Бабеля Лідія, яка мешкає в Талахасі, та онук письменника Андрій Маляєв-Бабель, диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, скульптор Михайло Рева, письменниця Юлія Верба та її сестра, співачка Леся Верба, піаніст Олексій Ботвінов, актор та письменник Борис Барський, краєзнавець та нині військовий Олександр Бабіч тощо.
Ремарка від «Україна Інкогніта»:
Згаданий у зверненні поціновувачів «русскава міра» Костянтин Паустовський, хоча й мав українське коріння, але як і будь-які «оборусєвшиє інородєц» був рідкісним російським шовіністом і українофобом. Про часи УНР він у своїй «Повести о жизни» пвисав наступне: «Когда же кончится этот бестолковый любительский спектакль с гетманами, атаманами, Петлюрой, с выкрикиванием трескучих лозунгов, неразберихой мыслей, полной путаницей понятий и злобой, гораздо большей, чем это оправдывалось обстоятельствами. Когда же задёрнется занавес на этой наспех сколоченной эстраде, где, к сожалению, лился не клюквенный экстракт, а настоящая горячая кровь»