Автором виставки є член команди «Україна Інкогніта» відомий подільський краєзнавець, мандрівник і фотограф Дмитро Полюхович. Представлено 25 планшетів із його роботами, які він називає «витинанками».
- Так виглядає один із планшетів
«Мене завше зачаровувало різьблення на давніх єврейських надгробках, особливо датованих періодом від кінця XVII та до початку ХІХ століття. На цей час випадає пік розвитку різьбярського мистецтва у євреїв. Далі, на жаль, відбувається деградація. Що й недивно. Це пов’язано із стрімким занепадом єврейських містечок-штетлів і, відповідно, культури і мистецтва, що почався по тому як на терени Правобережної України у цілому, і Поділля зокрема поширилася влада Росії, — зауважує пан Дмитро. — Показати ж на звичайних світлинах всю красу робіт давніх майстрів досить складно – заважають плями моху, лишайників, вивітрювання тощо. От я і придумав власне know-how – прибрати все зайве, — тобто відрізати (витяти) повністю тло. У підсумку виходить самодостатній художній твір».
Результат формувався тижнями кропіткої роботи автора. Непросто було й відібрати сам об’єкт. Цікавих мацев у Сатанові – сотні, але неможливо охопити неохоплюване, — потрібно зупинитися на найбільш вартісних.
Виставка відкрита в в найбільшому єврейському музеї України і одному із найбільших подібних музеїв у Європі «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро) за підтримки Об’єднаної єврейської общини України під назвою «Сатанів: загублений світ давнього єврейського цвинтаря». Виставка працюватиме щосереди та щонеділі з 10:00 до 19:00. Також можлива організація групових екскурсій щовівторка, щочетверга та щонеділі до початку березня. По тому вона поїде до Одеси, а далі до Києва. Не виключається експонування і за межами України.
«Не варто забувати, що традиційне мистецтво українських євреїв, – це невід’ємна частина спільної культури і історії України, – підсумовує автор виставки Дмитро Полюхович. – Тим більше, що впродовж усієї історії відбувався активний взаємний культурний обмін. І цю яскраву і дуже цікаву сторінку потрібно вивчати і зберігати. Це теж наша культурна спадщина і її потрібно знати. Готуючи захід я, у першу чергу, орієнтувався на українців, аби вони більше дізналися про культуру і традиційне мистецтво народу, який понад тисячоліття живе поруч із нами».
Більше читайте «Кам’яні звірі розкажуть про єврейську культуру: виставка у Дніпрі»