Старий єрейський цвинтар у Смотричі (Хмельницька обл) досить давній та цікавий. Найдавніші поховання тут датуються ще XVII століттям. Стиль декору різний. Частина мацев мають типове для цього куточку Поділля оздоблення. Тут навіть можна виокремити роботи майстрів, чиї твори одночасно прикрашають цвинтарі сусідніх Купина, Городка, Кузьмина, Тарноруди та Сатанова (одна рука досить легко прослідковується). Є й тут роботи абсолютно унікальні, що не мають аналогів і інших містечках.
- Надгробок Йоеля, сина Зеєва (1744 р.)
Варто лише згадати надгробок Йоеля, сина Зеєва (1744 р.), навершя якого виконано у вигляді велетенського орла (втілення Бога), який своїми крилами захищає поховання. Що цікаво орел є не лише традиційним барельєфом, але може розглядатися ще й як скульптура. Що абсолютно нетипово для єврейських поховань XVIIІ століття.
Але найцікавішим надгробком все ж є стела на могилі Рейзл, дочки Іцхака Сегала, 1807 р.
- Надгробок на могилі Рейзл, дочки Іцхака Сегала, 1807 р
На перший погляд це абсолютно типова жіноча могила – п’ятисвічник та леви обабіч. Стиль (рука майстра) теж не унікальний. Робіт саме цього майстра лише в Сатанові відомо чи не з півсотні. Є його роботи також і у сусідніх Кузьмині, Тарноруді та Городку.
Що мацева нетривіальна з’ясувалося щойно, при детальному аналізі світлини.
Виявилося, що маємо досить рідкісний, можливо й унікальний випадок заміни вже готового центрального барельєфу на новий!
Якщо придивитися, то від початку леви охороняли зовсім не п’ятисвічник, а круглий медальйон із трьома зайцями! Цей сюжет, зауважимо, теж унікальний і з дуже цікавою історією. Детальніше про зайців читайте статтю «Сатанівський цвинтар, лялька “вуду” та привіт із Китаю (прикладне магієзнавство)».
- Надгробок Шломо, сина Авраама Авлі ГаКоена
Найвірогідніше від початку стела виглядала приблизно як надгробок Шломо, сина Авраама Авлі ГаКоена, що в Сатанові. Це робота того ж майстра і того ж часу (перше десятиліття ХІХ століття). У будь якому випадку від початку головним елементом пам’ятника в Смотричі були «три зайці». Частина вінка, що обрамлював довговухих навіть уціліла.
Замовнику, (батьку чи чоловікові небіжчиці) вже готова з мацевами чомусь не сподобалася і вони попросили замінити зайців на п’ятисвічник – символ праведної жінки. Те що він врізаний пізніше поверху вже готового декору – теж добре видно.
Інших надгробків з переробленим декором в Україні більше невідомо.