Як раніше повідомляла “Україна Інкогніта”, – армія РФ збудувала окопи на курганах у Василівському районі Запорізької області — внаслідок цього фактично половина археологічної пам’ятки “Могила Лисовська” зруйнована. Це не перша руйнація курганів та давніх могильників окупантами. Зокрема новому випуску наукового журналу «Археологія» за 2025 рік опубліковано дослідження, яке детально описує пошкодження загарбниками курганної групи поблизу села Весела Гора в Луганській області. Про це повідомляє sci314.com.
- Фото ілюстративне: Оборонні споруди армії РФ на місці частково зруйнованої групи курганів “Могила Лисовка”
Ці стародавні земляні насипи, що мають державний реєстраційний номер 1390, стали об’єктом військового використання та руйнувань у період з 2014 по 2022 роки.
Кургани розташовані за 1873 метри на південний схід від церкви Благовіщення у центрі Веселої Гори та за 4,8 кілометра від міста Щастя. Вони лежать на правому березі річки Сіверський Донець, на вододілі між цією річкою та Луганню.
Група складається з чотирьох насипів, найбільший з яких сягає 47 метрів у діаметрі та 2,6 метра у висоту. Ці пам’ятки вперше зафіксували ще в середині XIX століття на топографічних картах Російської імперії, а в 1947 році їх описали в архівах Інституту археології Національної академії наук України. Тоді ж було відзначено, що один із курганів уже мав сліди окопів часів Другої світової війни.
Дослідження показало, що нові пошкодження почалися у 2014 році, коли регіон став ареною бойових дій. Спершу українські військові облаштували блокпост на трасі H-21 за 724 метри від курганів, а згодом російські окупаційні сили почали використовувати самі насипи для створення оборонних споруд. Супутникові знімки з Google Earth, датовані липнем 2014 року, зафіксували появу ґрунтової дороги біля найбільшого кургану, а вже в серпні того ж року на обох основних насипах з’явилися окопи та вогневі позиції. У 2015 році на західному боці одного з курганів викопали платформу, ймовірно, для розміщення техніки.
Найбільш активне використання курганів припало на 2017−2020 роки. Знімки за цей період показують розширення траншей у західному напрямку та сліди техніки навколо насипів. У 2019 році на вершині другого кургану з’явилися ознаки додаткових земляних робіт, можливо, для створення укриття. Водночас активність біля насипів поступово знижувалася до 2021 року, коли траншеї почали заростати травою через зменшення військової присутності в цьому районі. До червня 2022 року використання курганів стало мінімальним, але завдана шкода залишилася значною.
Для аналізу вчені застосували метод дистанційного моніторингу, використовуючи супутникові знімки з відкритих джерел, таких як Google Earth, HereWeGo та Sentinel Hub. Цей підхід дозволив простежити зміни стану пам’яток за останні роки без прямого доступу до окупованих територій. Дослідники порівняли сучасні дані з архівними записами, зокрема з карткою 1947 року, складеною Т. Литвин, та паспортом курганної групи 1977 року, підготовленим О. Ф. Гореликом. Виявилося, що два менших кургани, описані в 1947 році, до 1977 року вже не фіксувалися, ймовірно, через розорювання полів чи природну ерозію.
Автор роботи наголошує, що війна створює нові виклики для збереження археологічної спадщини.
Окрім прямих пошкоджень від бойових дій, таких як воронки від снарядів, пам’ятки страждають від облаштування військових об’єктів, замінування територій та будівництва інфраструктури в окупованих зонах. У випадку з Веселою Горою є ризик, що під час риття траншей могли бути зруйновані поховання, які датуються енеолітом, бронзовим віком чи середньовіччям. Точну оцінку втрат можна буде провести лише після деокупації регіону.
Ця публікація стала частиною ширшої ініціативи з моніторингу археологічних пам’яток в умовах війни. Робота підкреслює необхідність документування таких випадків для майбутніх репарацій та відновлення культурної спадщини України. Дослідження провів Сергій Анатолійович Теліжненко, кандидат історичних наук та вчений секретар Інституту археології Національної академії наук України, спираючись на архівні матеріали та сучасні технології дистанційного аналізу.
