Наприкінці серпня волонтери змогли евакуювати близько півтора десятки ікон зі Свято-Миколаївського храму у Часовому Яру. Серед них образи Святої Трійці та Лик Святої Богородиці — деякі зі старовинних реліквій мають вік понад сотню років. Їх небайдужі волонтери вивезли з напівзруйнованого російськими снарядами храму. Де тепер зберігають ікони та у якому стані Миколаївський храм нині розповідає Вільне радіо.
- Фото надані Олегом Кручиніним
26 серпня уродженець Часового Яру та волонтер Євген Ткачов зміг вивезти з напівзруйнованого російськими снарядами Миколаївського храму у смт Шевченко (або ж району Шевченко) близько 15 старовинних ікон.
“Евакуйовували ті ікони, які в моєму розумінні найстаріші, в старовинному обрамленні. Робили це з дозволу священника Олега Кручиніна. Бувають такі вчинки, які дуже складно пояснити, які можуть спровокувати негативну реакцію, але, десь “всередині”, ти відчуваєш, що зробив правильно, і це відчуття анулює весь зовнішній негатив”, — розповів волонтер.
Протоієрей Олег Кручинін — настоятель парафії Святих мучеників Бориса та Гліба міста Часів Яр. У Свято-Миколаївському храмі чоловік служив до березня 2024 року — привозив місцевим гуманітарну допомогу та проводив богослужіння. Втім, коли снаряди росіян почали долітати й до храму, вирішив виїхати до Краматорська.
“Батюшка, не приїздіть, там (у смт Шевченка, — ред.) дуже небезпечно”, — казали мені місцеві. Тобто, вони там вже й у підвалах сиділи… Раніше те, що могли вивезти — ми вивезли, а після вже шукали можливості вивезти більші ікони. Там є ікони десь біля метра у висоту”, — каже Олег Кручинін.
За словами протоієрея, евакуйовані ікони — реліквії двадцятих-сорокових років минулого століття, є й ті, яким понад сто років. Серед них, зокрема, Образи Святої Трійці та Лик Святої Богородиці.
“Для когось вони, можливо, не мають якоїсь історичної або культурної цінності… Але ці ікони завжди були в Миколаївському храмі, на них завжди молилися наші предки — прадіди та прабабусі. Ось тому вони важливі, для пам’яті про Часів Яр”, — розповідає Кручинін.
Наразі чоловік служить у Свято-Покровському храмі в Краматорську, куди 27 серпня волонтер Євген Ткачов привіз евакуйовані ікони. Нині вони зберігатимуться тут.
“У багатьох іконах розбите скло… Є навіть одна така, у якої уламок пробив чітко лик Святої Богородиці. Якби це все відбувалося під час служби, невідомо, чи вижили б ті люди, які біля неї стояли”, — каже Олег Кручинін.
Він додає, що у Миколаївському храмі досі залишаються й інші реліквії, але через розміри забрати їх наразі не можуть.
За словами Кручиніна, до Другої світової війни у Часовому Ярі були лише Молитовні будинки. Втім, наприкінці 1940 року місцева громада заснувала Свято-Миколаївську парафію у районі смт Шевченко. Це був перший повноцінний храм у місті, каже чоловік.
Свято-Миколаївський храм декілька разів перебудовували та поступово розширювали. Біля церковної споруди також було декілька господарських споруд, які використовували під недільну школу, кухню та сховище.
Нині Свято-Миколаївський храм знаходиться у занедбаному стані. Через російські атаки релігійна будівля зазнала значних руйнувань — пробита покрівля, понівечений фасад, вибиті двері тощо.
“Ми дуже вдячні Євгенію Ткачову за його мужність та любов, яку він проявляє до Часового Яру. Не тільки стосовно Миколаївської церкви, без любові туди їздити неможливо. Я знаю, що він віруюча людина й завжди говорить, що він під покровом Всевишнього, тому нехай його оберігає Бог”, — каже протоієрей Олег Кручинін.
Журналісти Вільного радіо, однак нагадують, що жодна з церков у Донецькій області майже за два роки відкритої війни з Росією не змінила свою релігійну підлеглість. Зокрема, у регіоні діють майже 300 громад УПЦ Московського патріархату, і серед них немає таких, які б перейшли до Православної церкви України.