Олекса Довбуш
“Зайшов раз чоловік під гору Довбушенку, дивиться, а там плита в однім місці відтає. Підважив. Дивиться – а то є печера. Зайшов він – а там повно усякого багатства. Так роздивився він, є, шо брати на дев’ятеро коней. Набрав він грошей скільки зміг. Прийшов наступного дня з кіньми й з людьми, шукає тої комори – […]Про Яремче. Частина п’ята. Стежка Довбуша
Ой по-під гай зелененькийХодить Довбуш молоденький
На ніженьку налягає,
Топірцем ся підпирає.