Головна > Блог > Про Яремче. Частина п’ята. Стежка Довбуша

Про Яремче. Частина п’ята. Стежка Довбуша

Ой по-під гай зелененький
Ходить Довбуш молоденький
На ніженьку налягає,
Топірцем ся підпирає.

Про Яремче. Частина перша. Про Карпати, пиво і те, як збуваються мрії
Про Яремче. Частина друга. До вершини
Про Яремче. Частина третя. Куполи
Про Яремче. Частина четверта. Водоспади


Пора вже закінчувати свою розповідь про Яремче. Роблю це сам, без Оленки, в неї останным часом заваліща по роботи, тож наступні кілька постів буде без її редакційної участі.  Сьогодні про наш останній день там, основною часткою якого стала прогулянка до Скель Довбуша.

Зібравши речі ми покинули затишну садибу і рушили пішки в сторону міста.
Нам там недалечко було.

Нарешті зафоткав церку, неподалік якої ми були. Стоїть така скромна посеред стародавнього кладовища. Але не все так просто . Це церква Святого Іоанна Милостивого, зведена в далекому 1663 (!!!!!). Свою назву храм отримав на честь праведного святителя, який славився на всю округу своїм лагідним і добродушним характером.

Yaremche-303

Далі по дорозі з правої сторони на пагорбі стоїть якийсь новозбудований храм. Нічого про нього в мережі не знайшов.

Yaremche-306

Зимовий Прут прекрасний.

Yaremche-307

І так, не менш прекрасні карпатські залізничні тонелі. Обожнюю крізь них проїджати.

Yaremche-311

Хто не в курсі, Довбуш гарненько походив Карпатами. Майже в кожному селі ви можете знайти або його камінець якийсь, або скелі, або стежку.

Це, наприклад, камінь Довбуша в Яремче. Ми з Оленкою вирішили, що це він сходив по великому і от з’явився камінь))).

Yaremche-313

Заплативши за вхід по 20 грн, ми залишили наплічники в приміщенні каси ( тут я з теплотою згатав Сатаплію в Грузії, там також любо приймали речі на зберігання, щоб туристи не носилися з ними по горбам) і ступили на Стежку Довбуша.

Yaremche-314


Художньо-меморіальний комплекс “Стежка Довбуша” – створений у місцях, пов’язаних з іменем ватажка карпатських опришків – Олекси Довбуша. Маршрут починається у заповідному урочищі “Дрибка” Ямнянського ПОНДВ (місто Яремче), неподалік від каменя Довбуша, пролягає поміж скеля¬ми і виходить на хребет Горган Запрутський. Стежка проходить по місцях, де в 1738–1745 роках діяли побратими славнозвісного О. Довбуша.
За легендою, тут заховані скарби Довбуша. На стежці встановлені скульптурні композиції Д. Грабаря

Yaremche-315

Yaremche-320

От вони – скульптурні композиції)..

Yaremche-316

Ну що вам можна сказати. Опришківці були доволі відчайдушними хлопами, якщо лазили тут взимку. Бо слизько шокапець. В деяких місцям ми вилазили буквально на карачках.

Yaremche-318

Але воно того точно вартувало.Пізня зима.. чи рання весна… це поєднання білого та зеленого. Неймовірно.

Yaremche-323

Yaremche-326

Маршрут промаркований. Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга.
Довжина стежки – 4 км, тривалість переходу – 4 год ( ми , здається, справилися швидше, незважаючи на сракопад), висота над рівнем моря: 570 – 800 м.

Yaremche-327

Yaremche-329

Yaremche-331

Каняка в захваті від відчуття близької весни.

Yaremche-334

Yaremche-335

Yaremche-337

Yaremche-338

Щоб розбавити доволі однотипні ( хоч я вважаю і непогані фото) розкажу вам трохи про опришків.

Опришків часто називають українськими Робін Гудами. Їхні методи боротьби з панами можуть викликати певні питання, проте точно відомо, що награбованими багатствами вони ділилися з бідними. Та й, скоріш за все, себе теж не ображали: золото Довбуша й у наш час шукають у Карпатах. Опришки не просто грабували будинки багатіїв, вони часто влаштовували засідки на численних гірських дорогах. Перші згадки про них з’являються наприкінці 15 століття, але найбільша слава про опришків гриміла у 1730–1740 роках, коли ватажком повстанців був Олекса Довбуш ( власне).

Yaremche-340

Yaremche-341

Yaremche-342

Yaremche-344

Людина, яка згодом наводитиме жах на всіх багатіїв Карпат, виросла в бідній сільській сім’ї. Олекса Довбуш народився у 1700 році в Печеніжині. Відомо, що ріс він не сам – мав брата Івана. Вони обидва були опришками. Але одного разу в печеніжинському шинку вони щось не поділили між собою. Сталась сутичка, один із опришків загинув, а розлючений Іван так вдарив топірцем Олексу по нозі, що той потім усе життя шкутильгав.
У Довбуша ( який Олекса) був простий одяг, а за поясом завжди красувалися два пістолі. Курив люльку. Детального опису зовнішності ватажка опришків не збереглося, проте про його нелюдську силу складено багато легенд. В одній із них говориться, що він з легкістю кидав з місця на місце важезні кам’яні брили ( і розкидав їх по всім Карпатам :).

Yaremche-345

Yaremche-346

Yaremche-347

Достеменно не відомо, яка була причина смерті Довбуша. Цілком можливо, що не обійшлося без жінки: розгніваний чоловік застав свою дружину в обіймах Олекси Довбуша і вистрілив у нього. Однак достеменно відомо, що він був поранений в руку або плече. Його пораненого знайшли в лісі під купою гілок. Відомо, що в такому стані Довбуша водили на допити. Він сказав, що награбовані коштовності заховані на чорногірській полонині (мається на увазі Чорногірський масив). Також відомо, що Олексу Довбуша не закатували; він помер, швидше за все, від втрати крові у 1745 році, а його голову вдягнули на палю у Космачі.

Yaremche-349

Yaremche-351

Yaremche-371

Однак найцікавішим місцем на «Стежці Довбуша» є печери, в одній із яких, за легендою, захована скриня з довбушівським золотом. Вхід до печери можна побачити тільки раз у рік – в ніч на Івана Купала. Проте заволодіти ними вам однаково не вдасться: скарби зачаровані, і той, хто винесе скарб з печери, закам’яніє вмить, щойно золото зблисне у місячному сяйві.

Yaremche-355

Yaremche-358

Скелі дуже мальовничі. Хоча на багатьох з них вже встигли відмітитись туристи. Наскальні написи можна побачити практично всюди.
Навколо групи скель є декілька оглядових майданчиків, з яких відкриваються гарні краєвиди на навколишні гори. З одного з майданчиків можна побачити Явірник –одну з вершин Горгансього хребта.

Yaremche-360

Yaremche-361

Yaremche-362

Yaremche-367

Yaremche-368

Yaremche-372

Yaremche-373

Yaremche-375

Може це саме він?! Вхід до печери з золотом Довбуша?

Yaremche-379

Yaremche-381

Нажаль, це просто був перехід на іншу сторону скель.

Починаємо спускатися ( з’їджати?) вниз.

Yaremche-384

Yaremche-386

Yaremche-387

Yaremche-389

Yaremche-391

Зустріли тут групу організованих туристів. Назад йшли за ними. Дивилися хто де підслизнеться))

Yaremche-393

Yaremche-394

Yaremche-396

Yaremche-397

Yaremche-398

Yaremche-401

Yaremche-402

Дуже мальовнича місцина. Хочеться потрапити сюди влітку ще.
А ви поки по дорозі на Буковель заверніть сюди, не пожалкуєте.

Yaremche-403

Час до потяга в нас ще був, тож ми завернули на місцевий ринок. Оленка накупила ковбас). Поїли в ресторанчику “Краєвид”. Грибна юшка там і форель непогані, якщо що). Я ще махнувся за пивком.
І ми потулили на станцію. Чекати Раховозика.

Yaremche-408

Яремче прекрасне. Хто не був дуже раджу. Тут можна просто відпочити. Файно тут).

Yaremche-404

Ну а ви не перемикайтеся, в мене тут поклади фоток з подорожей ( прям як в печері Довбуша). Буде цікаво.