Наша спадщина то не лише матеріальне (замки, храми, монастирі, палаци тощо) та нематеріальне (гопак, пісні, звичаї та борщ) але й люди, які залишили слід в історії, культурі та науці. Відповідно росіяни все це теж хочуть привласнити і сказати: «це наше!»
Серед нашої спадщини давно привласненої Росією маємо видатного українця професора Сергія Виноградського. Уславився він як знаний мікробіолог. Власне поруч із Пастером, Кохом та Мєчніковим він є одним із чотирьох стовпів, на яких мікробіологія розвинулася як наука. Із фундаментальній відкриттів Виноградського – процес бактеріального хемосинтезу та азотфіксуючі бактерії. Якщо хемосинтез й досі є переважно суто академічним відкриттям, то на другому базується все сучасне ґрунтознавство, а відповідно й все органічне рослинництво.
- Відтворена лабораторія С.Виноградського в Інституті Пастера та його воскова фігура. «G-museum», м. Городок
Для тих, хто забувся шкільну програму із ботаніки, – нагадаємо. Для життєдіяльності усього живого необхідні сполуки азоту. Азоту в довколишньому середовищі більш ніж достатньо – це 78% атмосфери. Але молекула азоту (N2) надзвичайно стійка, тому рослини можуть споживати лише його сполуки. Окислення атмосферного азоту природнім чином відбувається лише в каналі блискавок. Зв’язувати азот навчилися ще й азотфіксуючі бактерії, які засвоюють атмосферний азот та переводять його в зручнішу для інших організмів форму.
Нобелівським лауреатом Сергій Виноградський не став лише тому, що своє найбільше відкриття (хемосинтез) він зробив раніше заснування найпрестижнішої із премій.
Зрозуміло, що таку світову величину, не зважаючи на те що він був українцем (ба! ще й родичом гетьмана Павла Скоропадського) росіяни з радістю записали у «вєлікіє рускіє учєниє».
Для повернення імені Виноградського в лоно України чимало робить Клуб імені Сергія Виноградського, що діє у місті Городок в Хмельницькій обл. З цим містом професор Виноградський мав тісний зв’язок. Тут був його родинний маєток де він жив від 1905 по 1917 роки. Перебуваючи на еміграції у Франції, де він працював завідуючим відділом в Інституті Пастера, вчений завжди згадував Городок, як свій «загублений рай».
Однією з ініціатив Клубу стало переможне голосування у додатку «Київ цифровий» щодо перейменування однієї з вулиць у Солом’янському районі Києва на честь Сергія Виноградського. Після затвердження відповідною комісією Київської міської ради перейменування вулиці буде винесене на голосування Київради.
Як повідомляє Центр комунікацій Національного університету імені Тараса Шевченка портрет Сергія Виноградського незабаром прикрасить ще й стіни його alma mater та доповнить Галерею видатних вчених причетних до Університету.
- Незабаром ці портрети прикрасять стіни Університету
Ініціатором проєкту стали громадська спілка UpToFuture, що започаткувала вище згаданий Клуб імені Сергія Виноградського, та українська компанія з потужною соціальною відповідальністю «Юрія-фарм».
Одночасно, за ініціативою згаданих структур Галерею поповнить ще й портрет відомого історика та археолога Наталії Полонської-Василенко – першої жінки, яку обрали приват-доценткою Київського університету святого Володимира (1916 р.). До речі, зображення засновниці Українського археологічного інституту в Києві буде й першим портретом жінки у Галереї.
Автором обох портретів став художник Роман Дмитришин.
Представляючи портрети видатних українських науковців, президент корпорації «Юрія-фарм» Микола Гуменюк зазначив: «Якщо Київський національний університет імені Тараса Шевченка знають усі, то нашу корпорацію ще ні. Ми – вітчизняна фармацевтична компанія, побудована з нуля у 1990 р, яка розробляє і випускає лікарські засоби, в основному внутрішньовенні та ін’єкційні. Ми соціально відповідальна компанія, тому долучаємося до таких важливих речей, як створення Громадської спілки і Клубу Виноградського, який уже став міжнародним. Адже ми самі науковці і тому для нас важливо підтримувати славетну історію української науки, розповідати про неї українцям».
Проректорка КНУ з науково-педагогічної роботи Олена Добржанська від імені Університету подякувала корпорації «Юрія-фарм» і Клубу імені Сергія Виноградського за активну участь у популяризації славетних, але маловідомих українцям імен: «Ми маємо відкривати Україні українців. І бізнес, і науковці об’єдналися в тому, щоб просувати такі проєкти – і це надзвичайно важливо. Я дуже радію і тішуся тому, що наш Університет перебуває у центрі цього процесу».