“У Великому Ходачкові, на Тернопільщині, все виглядає так, що справжні парафіяни в костелі – індики й гуси, і саме вони довели його до такого стану. Вкотре пригадується роман Андре Нортон “Галактичний поштовий”, коли люди прилетіли на якусь планету, а там жили якісь недорозвинуті іншопланетяни, і жили вони серед величних, напівзруйнованих споруд, зведених Предтечами – невідомою таємничою расою, яка кудись зникла.” Роман Маленков
Руїни величезного костьолу у Великому Ходачкові для мене одні із найбільш атрактивних на Тернопільщині (хоча руїн тут ой як вистачає). Ось що пише про будівлю сайт Римо-католицької церкви в Україні:
Місцеві римо-католики належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. 1870 року родина Шеліських подарувала земельну ділянку під костел, а 24 квітня 1879 року було закладено наріжний камінь під його будівництво, яке завершили вже наступного року. Консекрація храму відбулась 1890 року. У 1899-1900 роках святиню добудували. 1907 року вперше згадується парафіяльна експозитура у Великому Ходачкові. 1916 року німецькі війська, намагаючись знищити спостережний пункт російських військ, облаштований на вежі костелу, повністю його зруйнували.
Протягом трьох років римо-католики містечка послуговувались місцевою церквою, а 1919 року збудували тимчасову дерев’яну каплицю. У 1925 році було засновано самостійну парафію та закладено фундамент нового храму вже на іншій земельній ділянці, яку теж подарували Шеліські. Проект костелу належить Тадею Шнейдеру. Проте через брак коштів спорудження цієї святині затягнулось до 1934 року. У середині 30-х років парафію, яка налічувала майже три тисячі вірян, адміністрував о. Стефан Хабло.
За інформацією польських джерел, у квітні 1944р. значна частина села та його польських мешканців були знищені українцями із 4 добровольчого Галицького полку СС. Проте, як стверджує Ігор Предко та свідчать військові матеріали, 3-й батальйон цього полку був розбитий під Збаражем ще у березні, а 1-й та 2-й батальйони у березні-квітні дислокувались біля Радехова і Бродів на Львівщині та були задіяні там проти радянських партизанських з’єднань Наумова і Шукаєва. У селі і справді у той час йшли важкі танкові та артелерійські бої із застосуванням авіації, оскільки через Великий Ходачків проривалось потужне німецьке угрупування з метою розблокування оточеного Тернополя, що і спричинило значні руйнування та жертви.
Частину костельного майна після закриття храму було вивезено до Польщі. У ньому спочатку облаштували школу-майстерню трактористів, потім – зерновий склад, а далі – склад мінеральних добрив. Зараз святиня перебуває у стані руїни.
Руїни оцінюйте самі, я лише зазначу, що бічні прибудови схожі на подібні у Старій Солі.
Редакція Сергія Щербія, фото Романа Маленкова.
