ГОВЕРЛА. З малих років кожному українцю знайоме це слово. Немов зерно, посаджене в світлі голови, воно сходить паростком любові до України. Саме це слово для мене невідривно пов’язане з поняттями поваги і гордості. У школі вчителька говорила: “Говерла – це найвища точка України, висота 2061 м”. Для мене це звучало, як мантра, яка визначала моє бажання неодмінно підкорити цю вершину.
Гора Говерла відноситься до хребта Чорногора в Карпатах, а територіально розташована на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей, і всього нічого від Румунії. До речі, у румунів ім’я гори означає «важкопрохідну височину». Відверто кажучи, тисячі і тисячі ніг, які протоптали стежки на вершину Говерли, зробили її не такою вже й важкодоступною. Лише взимку, вкрившись снігом, гора підтверджує свою назву!
Підкорювати дику Говерлу ми вирушили в розпал зими. На перший погляд сприятлива сонячна погода могла піднести неприємні сюрпризи. Але про це думаєш найменше, коли сніг блищить на яскравому сонці, а тиша віковічного лісу заколисує своєю таємничістю.
Ми вирішили полегшити собі хоча б початкову стадію сходження на вершину і оселилися на базі Заросляк. Взимку потрапити на базу найзручніше на автомобілі з Ворохти або Верховини, куди в свою чергу можна дістатися на автобусі або електричці. Заповзятливі місцеві жителі на авто підвищеної прохідності чекають на туристів у вузлових точках наближених до Говерли міст. Ми не стали нехтувати місцевою гостинністю і в Ворохті прямо з маршрутки завантажили речі у пікап.
Туристична база Заросляк – це канонічна турбаза минулої епохи. Мінімум зручностей за мінімальну ціну. Раціон оплачується окремо, і він того вартий. Страви не відрізняються вишуканістю, але смачні й поживні. Дозвілля в Заросляку теж спартанське – є спортзал, столи для тенісу і компактна сауна. Але тут і так є чим зайнятися, адже навколо чудової краси природа і гори! Відразу по приїзду ми не втрималися і вирішили прогулятися. Навколишні простори і вигляд на жадану вершину побороли останні крихти непевності, посіяні моторошними розповідями персоналу турбази про сходи лавини при високій температурі взимку, про туристів, які заблукали, і про вже двох загиблих за останній місяць підкорювачів вершини.
База знаходиться на висоті 1330 м і дає старт двом маршрутам – один більш пологий, загальною довжиною 4,3 км, інший крутіший – 3,7 км. Обидва маршрути на Говерлу з Заросляка оцінені категорією 1Б, хоч і найнижчою, але вже альпіністською. Це надихає!
Перші кілометри лісу ми долали бадьоро, вслухаючись в звуки ранкового лісу і виглядаючи між деревами чугайстра. Незабаром велетенські смереки змінилися низькорослими ялинами, і перед нами відкрилася вершина. Спочатку ми обрали “зелений” довший і пологійший маршрут. Його легкістю ми хотіли компенсувати недостатнє спорядження і зайвий вантаж – сноуборди. Перша сотня метрів на ейфорії далася легко. Йшли ми швидко і невимушено, раз у раз озираючись назад помилуватися краєвидом. Тим часом хвойна рослинність, що служила нам острівцями безпеки, закінчилася, а схил став крутіший. Ускладнювали підйом і ще дві очевидні речі – сильний поривчастий вітер і товста крижана кірка. Найважче далися останні 30-50 метрів на Говерлянку. Тут довелося на четвереньках дертися вгору, мало не зубами чіпляючись за схил. Щоб не злетіти вниз, при кожному пориві вітру ми притискалися до поверхні. Найекстремальніший етап закінчився виходом на плато, де можна було перепочити, озирнутися і залишити частину речей перед штурмом самої вершини.
Коли бачиш перед собою конкретну мету, в нашому випадку вершину гори, мотивація її досягнення зростає, і відкривається друге дихання. Новий етап сходження був не схожий на попередній і вже нагадував трекінг. Йти стало спокійніше, впевненіше … Часті зупинки давали можливість милуватися околицями і кидати погляд на вершину – з кожним кроком її непокірність слабшала, а наша сила волі росла. Момент виходу на вершину став кульмінацією цього дня! Сильний вітер і хмари не змогли зіпсувати чудовий настрій. Незабутнє видовище відкривається на вершині Говерли взимку. Обмерзлі силуети хреста і тризуба, немов крижані големи, охоронцями стоять на плато. Навколо розкинулися засніжені вершини Карпат. Але, стоячи тут, ти розумієш, що які б вони не були гарні, неприступні або відомі, ти стоїш на найвищій з них – Говерлі – “найвіщій точці України, висота 2061 метр”.
