Аннина гора

Траса «Чернівці – Вижниця» перед центром Вашківців повертає праворуч, нам же треба ліворуч. Через три кілометри побачимо гору, що йменується Анниною (304 метри над рівнем моря), із срібними куполами монастирських церков.

Гору на околиці Вашківців Вижницького району священною вважали здавна. Легенда розповідає, що в тій час, коли Буковина знаходилася під турецьким ярмом, жила у Вашківцях дівчина на ім’я Анна, яка славилася своєю красою і добрими вчинками. Дівчина мала косу до колін і великі чорні очі. Турки під час одного з набігів дізналися про цю дівчину й вирішили впіймати красуню та поглумитися над нею, для чого й оточили село. Рано-вранці дівчина, врятовуючись від загарбників, побігла на гору. Оглянувшись з вершини гори Анна побачила, що турки оточили її. Діватися було нікуди, й дівчина почала молитися Богу, щоб той врятував її тіло і душу. І коли вороги були вже зовсім близько, сталося диво: земля розступилася і поглинула Анну. На поверхні залишилася лише її коса. Турки довго шукали дівчину, але знайшли лише її мокре волосся. Вітер вихопив волосся з турецьких рук і розвіяв по всій горі. 

На знак цього дива місцеві християни насипали тут могилу і звели кам’яний хрест, а гора з тих пір почала називатися Анниною. Незабаром з під гори забив струмок з цілющою водою і до гори почали приходити хворі, які за допомогою молитви та святої води зцілювалися. З часом хрест зруйнувала блискавка. Відновили його у 1848 році – в рік відміни кріпацтва в Австрії, під якою в той час перебувала Буковина. Ймовірно ж тоді на вершині гори побудували дерев’яну церкву, яка згоріла на початку ХХ століття.

Століттями віруючі не забували про священну гору, приходили сюди, молилися, зцілювалися. Навіть у часи панування атеїзму люди проводили тут богослужіння, встановлювали вночі хрести, які вдень знищувала комуністична влада. Проте гоніння безбожників не зломили віри людей, і тоді «совєти» просто вирішили зрівняти гору з землею. Але й цього їм не вдалося: священна гора не піддалася «старанням» варварів.

У 1993 році тут засновано жіночій монастир Святої Праведної Анни на Анниній горі. Побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маккавіїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення.

Віруючи, які і в старі часи, приходять на Аннину гору і, молячись з вірою, отримують зцілення різноманітних хвороб. Щорічно на свято Маковея 14 серпня паломники тисячами відвідають монастир, щоб відсвяткувати перший Спас, якій нагадує про близьке завершення літа. Цього дня освячують хлібні колосся, садові квіти і, звичайно ж, головки маку. Посвячені макові зерна дівчата розсипають по трьох криницях, щиро вірячи, що через три дня піде дощ.

В храмі Святих великомучеників Маковеїв знаходиться кіот з частками святих мощів Хазевітських мучеників та інших святих.

Так виглядає місто Вашківці з Анниної гори:

З Анниної гори відкривається чудова панорама не лише Вашківців, але й майже всієї долини Черемошу від Вижниці на південному заході до його впадіння у Прут на півночі та гори Цецино на сході. А на півдні тягнуться сині буковинські гори та їх долини.

 

Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)                          andy_babubudu