Сьогодні маємо одразу дві «єврейські» дати – роковини із початку масових страт євреїв в Бабиному Яру та початок святкування свята Суккот.
«Україна Інкогніта» з повагою ставиться до усіх народів, для яких наша країна стала рідною домівкою, тому сьогодні ми розповімо про одну із найцікавіших синагог Галичини та про сумні сліди залишені на її фасаді Катастрофою.
Струсівська синагога (Тернопільська обл. Теребовлянщина) своїми обрисами мало чим відрізняється від своїх чисельних містечкових «посестер». Проте вона має свої унікальні «родзинки».
Наприклад, зовнішні стіни більшості божниць традиційно покривалися тиньком. В Струсові він від початку не передбачався. Стіни місцевої синагоги складені з необроблених блоків червоного теребовлянського пісковику. Архітектурна виразність досягається за допомогою використання контрастних елементів із білого тесаного вапняку. Будівельники дуже вдало поєднували білий і червоний камені для декорування вікон. З білого каменю зведено також «напівколони», що прикрашають південний і південно-східні роги. Не тлі червоних стін це виглядає досить ефектно.
Подібне «смугасте» мурування на єврейських сакральних спорудах більше ніде не зустрічається.
Звели її у другій половині ХІХ ст. Про це, зокрема, повідомляє меморіальна таблиця над входом, де читаємо (звісно, що на івриті): «За допомогою Творця Всесвіту завершено наш святий дім у рік ЦЕ БРАМА ГОСПОДНЯ, праведники у неї увійдуть».
- Сліди від куль
Євреї замість цифр використовують літери. Сума цифрових значень виділених літер дає 5622 рік. Тобто, 1861 або 1862 рік у звичному літочислення. «Або» вжито, бо початок єврейського року не збігається з початком християнського.
Ця ж таблиця є й символом трагедії Голокосту. Вона геть уся подзьобана слідами від куль. Німці спеціально розстрілювали єврейський напис.
Кінець єврейського Струсова (а юдейська громада тут відома від початку XVII ст.) був таким самим, що й в інших містечках. 8 липня 1941 року німецьке військо ввійшло до Струсова. Вже 26 липня окупанти розстріляли перших 6 євреїв. У серпні 1942 року нацисти розстріляли ще 20 осіб. Тоді ж 646 чоловік вивезли в табір смерті Белжець. Решта 322 депортували до Теребовлянського гетто, звідки більшу частину незабаром відправили до того ж Белжеця. Для важких робіт залишили тільки найздоровіших і найдужчих. Їх розстріляли навесні-влітку 1943 року під час ліквідації гетто.
Після Другої світової війни в божниці «квартирував» столярний цех від Микулинецької меблевої фабрики. Столярували тут до 2008 року. З того часу синагога стоїть пусткою та поступово руйнується.