Далі прямуємо у містечко ічня. Це районний центр з кількістю мешканців у 16 тис. осіб. Про нього небагато туристичної інформації в Інтернеті, а в путівниках її зовсім немає. Тому туристи сюди не їздять. Але дарма. Ми в цьому самі переконалися.
Преображенська церква (поч. ХІХ ст.)
Назва Ічня походить від назви річки Іченька. А Іченька має татарське коріння, адже «ічень» татарською – водопій. Перші письмові згадки про Ічню належать до XIV століття, але вчені припускають, що місто існувало ще до татарської навали й мало назву Яськове.
Тривалий час Ічня належала родині Вишневецьких. У ХVІІ столітті це було вже містечко, або навіть місто. Після початку Визвольної війни у 1648 році тут спромоглися створити цілий козацький полк, а це говорить що в середині ХVІІ століття Ічня вже була досить значним населеним пунктом. Правда полк тут проіснував недовго – всього рік. У 1649 році він увійшов до складу Прилуцького полку, а Ічня стала сотенним містом.
Миколаївська церква-дзвіниця (1879 р.)
Наприкінці ХVІІІ століття Ічня стала волосним центром Борзнянського повіту Чернігівської губернії. З того часу у місті збереглися ряд житлових та адміністративних будинків, а також три церкви. Причому церкви досить цікаві та не схожі одна на одну.
В першу чергу це, розташована на правому боці ставка на річці Іченька Воскресенська церква. Вона найстаріша у місті. Перша Воскресенська церква існувала в Ічні ще в 1649 році. В ній у 1662 році на гетьманство обирали Якима Сомка. Нову муровану церкву на місці згорілої дерев’яної будували протягом 1806-1810 рр. Звели її у класичному стилі.
Воскресенська церква (1806-1810 рр.)
Загалом Воскресенська церква хоч і симпатична, але досить шаблонна. Єдине, що відрізняє її від багатьох інших порівняно невеликих класицистичних мурованих церков – це довжелезна (60 м) прибудова з боку зовнішнього фасаду. Колись ця прибудова завершувалась двохярусною дзвіницею збудованою у 1844 році. На дзвіниці висів велетенський дзвін виготовлений на кошти ічнянської купчихи Скапиної. Він важив 4272 кг. Але в радянські часи дзвіницю було розібрано, а дзвін відправили на переплавку.
Зараз у Воскресенській церкві центр благочиння Ніжинської єпархії УПЦ МП, якому підпорядковано більше двох десятків храмів. Один з них розташований відразу на іншому боці річки. Це Преображенська церква. Точна дата її побудови невідома, але відомо, що вік храму вже становить понад 200 років. Також відомо що він був збудований до 1811 року, адже тоді відбувався ремонт церкви після пожежі.
Є у Ічні ще одна церква – Миколаївська. Збудували її у 1879 році знову ж за типовим єпархіальним проектом у цегляному стилі, який є різновидом модерну. Церква була дуже красивою (за цим же проектом збудували церкви, наприклад у Тростянці та Лебедені Сумської області). Але у радянський період будівлю церкви розібрали. Залишили лише високу дзвіницю. Та й то дзвіницю залишили із прагматичних міркувань – вона стала каланчею пожежної станції.
Вже у період незалежності дзвіницю знову освятили, але вже як церкву. Нині це храм Святого Миколая.
Текст та фото Романа Маленкова
Фрагмент забудови ХІХ ст.