Цьогоріч проїхався відомими і не дуже місцями навколо Києва. Рельєф такий, що довелося попітніти, крутячи педалі, зате є й винагорода: прекрасні краєвиди і несподівані відкриття. Залишу тут на згадку підбірку найкращих ландшафних місцин, у яких побував 2020 року.
Присвячується всім, хто планував піти в далекі гори і не дійшов.
10. Ревина гора (Германівка)
Розташування: 49.99238, 30.56903 Абсолютна висота: 170 м Перепад висот: 47 м до поверхні річки Красна |
Непогана локація в і так цілком самобутньому селі – а можливість оглянути його згори уже гарний бонус. Крім Германівки, у картинці ще гаї на правому березі річки Красної та й сама широка річка. Для повноти вражень радив би заїжджати на гору зі сторони Безіменного: здавалось би, поля як поля навколо, аж ось видніє вітряк, а далі й хрест і краєвиди. На жаль, Ревину гору псує купа всякого новобуду, натиканого на ній.
10. Вид на Германівку із Ревиної гори.
9. Змієві вали (Васильків)
Розташування: 50.18438, 30.32550 Абсолютна висота: 180 м Перепад висот: 54 м до поверхні річки Стугна |
У Василькові взагалі є на що подивитись: тут поруч і дитинець, і біля собору Антонія Феодосія теж вид непоганий. Змієві вали – найвища точка із перелічених, а до того ж чистіша, незважачи на те, що там місцеве шашличне місце. До речі, і самі вали збереглися добре. Не скажу, що це місце з категорії обов’язкових, але вражень від Василькова воно додасть.
9. Вид на Васильків із Змієвих валів (осінь 2019).
8. Спасо-Преображенський скит (Нещерів)
Розташування: 50.15116, 30.62187 Абсолютна висота: 130 м Перепад висот: 40 м до поверхні річки Стугна |
Нещерів – невеличке село у 40 км на південь від Києва, що лежить на високому лісистиму березі Стугни недалеко від Обухова. Один із пагорбів у центрі села займає старий монастир, зведений понад 200 років тому. Відомо, що у ясну погоду із дзвіниці Києво-Печерської Лаври видно далекі околиці Києва: Бориспіль, Обухів. Навряд чи Нещерівський монастир можна розгледіти із Лаври, а от Лавра звідси видна. Так само, як і висотні райони Києва, телевежа, труби ТЕЦ. Дуже незвичний ракурс.
8. Вид на Київ із Нещеровського монастиря.
7. Циблі
Розташування: 49.9798, 31.5671 Абсолютна висота: 117 м Перепад висот: 30 м до поверхні Дніпра |
Є рельєфні місця і на Лівобережжі Дніпра. Це зараз із села Циблі треба довго спускатися до річки, а раніше воно розміщувалося значно нижче і, зрештою, було затоплене Канівським водосховищем. Від старого села залишилося кладовище, із якого нині вікривається широкий краєвид на прибережні болота, руїни затопленої церкви та ліси Трахтемирова на тому березі Дніпра.
7. Затоплена церква у селі Циблі.
6. Ландшафтний заказник «Копачівські схили»
Розташування: 50.14280, 30.49600 Абсолютна висота: 148 м Перепад висот: 45 м до поверхні річки Стугна |
Круте місце в усіх сенсах. Розташовується на лівому березі Стугни посередині між Васильковом і Обуховом неподалік парку “Київська Русь”. Дорогою крізь заказник можна заїхати на гору Остриця, де стоїть високий хрест, – з цієї гори течія Стугни видається широченною, а Обухівські ліси – безмежними до горизонта. А для повноти картини можна також звернути з дороги і крізь високі трави вилізти на сусідній пагорб, де проходить ЛЕП.
6.1. Вид зі східного пагорба Копачівських схилів.
6.2. Вид із гори Остриця.
6.3. Хрест на горі Остриця.
5. Планерна гірка
Розташування: 50.26029, 30.52962 Абсолютна висота: 157 м Перепад висот: 55 м до долини річки Сіверка |
Одна із найближчих локацій до Києва, що, втім, є далеко не єдиною її перевагою. Панорами тут відкриваються на всі 360°: це і Київ, що височіє з-за Чернечого лісу; і широченні ліси Голосіївського нацпарку, що тягнуться до Українки і Трипільської ТЕЦ; і гряда пагорбів, що дугою прямують до Обухова і далі на південь; та сама Ходосівка, що оточує гору вже із трьох сторін і продовжує забудовуватись. А ще біля підніжжя гірки можна пошукати джерело Феодосія Печерського, поруч із яким росте шовковиця.
5.1. Загальний вигляд Планерної гірки у бік Києва влітку.
5.2. Те саме місце восени.
5.3. Краєвиди у напрямку Українки.
4. Гора Солов’юха або Лиса (Клочки)
Розташування: 49.99238, 30.56903 Абсолютна висота: 180 м Перепад висот: 40 м до долини річки Рось |
Тут лиш мушу подякувати ukrainaincognita за інформацію про цю місцину. Це не найближчий світ – понад 100 км від Києва, – але долина Росі варта того.
4.1. Гора Солов’юха із сусіднього пагорбу.
4.2. У далечині біліє Біла Церква.
3. Котеджне містечко Стожари (Обухів)
Розташування: 50.14346, 30.64207 Абсолютна висота: 160 м Перепад висот: 70 м до долини річки Стугна |
Відкрив це місце випадково і навіть не знаю, чи є у нього інша назва. Та й без неї вид тут те що треба: прямо під урвищем – заболочене русло Стугни, далі темніють Голосіївські ліси і ген на горизонті Дніпровське Лівобережжя, а це ж на відстані понад 15 км. Як пройтися крізь гайок на західний схил, то між лісів визирне уже знайомий нам Нещерівський монастир, а далі гряда пагорбів сягає Києва.
3.1. Вид на Українку із пагорбу у Стожарах влітку.
3.2. Це ж місце восени.
3.2. Вид на Нещерівський монастир із пагорбу у Стожарах.
2. Ландшафтний заказник «Васильківські Карпати»
Розташування: 50.21500, 30.43000 Абсолютна висота: 180 м Перепад висот: 40 м до поверхні річки Крушинка |
…Позаду лишились Рославичі, і от із траси поворот за лісосмугу між полями кукурудзи і соняшника; запорошена ґрунтівка посічена іще свіжими слідами трактора. Ось так безпонтово починається дорога, що зрештою вирине у квітучому різнотрав’ї між поодинокими соснами і серед вкритих осокою боліт. Ця природна оаза сховалась у глибоких ярах, якими тече річка Крушинка і її струмки-притоки, – тут внизу ніщо не нагадує про навколишні поля, села і автомагістралі. Як піднятись крутим схилом, що здіймається високо понад деревами, то відкриється увесь навколишній ландшафт: і густий широколистяний ліс, і трави, і сосновий гай.
2.1. Сосновий гай у Васильківських Карпатах.
2.2. Сосновий гай у Васильківських Карпатах.
2.3. Яри Васильківських Карпат.
2.4. Яри Васильківських Карпат.
2.5. Широколистяний ліс у Васильківських Карпатах.
2.6. Широколистяний ліс у Васильківських Карпатах.
1. Ржищівський ландшафтний заказник (Ржищів)
Розташування: 49.96620, 31.12870 (урочище Балики) / 49.97395, 31.08044 (Іван-Гора) / 49.98556, 31.04667 (Ржищівські Липки) Абсолютна висота: 147 м Перепад висот: 60 м до поверхні Дніпра |
Найзнаковіші краєвиди, що рідні киянам, – це широкий Дніпро, що омиває довгі коси островів, далеке і безмежне Лівобережжя. Тут між Витачевом і Трахтемировом, напевне, відкриваються ті пейзажі, які декілька десятиріч тому іще можна було споглядати із Володимирської гірки: лиш неосяжна синь і зелень до горизонту.
1.1. Трахтемирівський півострів і Букринський меморіал з урочища Балики.
1.2. Оглядовий майданчик з лісу в урочищі Балики.
1.3. Іван-Гора на східній околиці Ржищева.
1.4. Вид на острів Монаша Коса із Ржищівських Липок.
1.5. Урочище Городище у Витачеві.
1.6. Княжий шпиль – одна із найбільш знакових панорам Дніпра із Витачева.
Бонус. Дівич-Гора (Трипілля)
Розташування: 50.12749, 30.76046 Абсолютна висота: 186 м Перепад висот: 55 м до поверхні Дніпра |
Найвища точка на південь від Києва, де високе межиріччя річок Стугни і Красної мисом видається до Дніпра. Навколо гори – повне різноманіття краєвидів: велика промзона Українки із ТЕЦ і пристанню, стародавнє Трипілля, дніпровські далі.
Вид на Українку і Трипільську ТЕЦ із Дівич-Гори.
Вид уздовж течії Дніпра із Дівич-Гори.