Розівка (німецька колонія поселенців № 7, «Rosenberg», включає колишнє село Грунау) — селище міського типу, центр Розівського району Запорізької області. За 60 км на північний захід від Маріуполя та за 172 км від облцентру (автошлях Н08). Населення за переписом 2001 року становило 4379 чол.
Свою назву Розівка веде від створеної у 1788 році німецької колонії поселенців № 7, Розенберг (Rosenberg) на площі в 1456 десятин землі за 155 км на південний схід від Запоріжжя німецькими переселенцями (26 сімей) із Західної Пруссії (райони Данцига (Marienburg) і Ельблонга (нім. Elbing)). У 1 км на схід була зведена залізнична станція Розенберг (Розівка) біля якої зводилася сучасна Розівка. Власне колонія Розенберг зараз є окремим селом Зоряне.
У північній частині сучасної Розівки були німецькі колонії № 6 Грунау й № 5 Кронсдорф, що положені над річкою Великим Каратишем, правою притокою Сухих Ялів. За даними 1859 року у Грунау було 27 подвір’їв, 513 мешканців, 1 лютеранська кірха, 4 заводи; у Кронсдофі — 28 подвір’їв, 511 мешканців, 2 заводи; у Розенберзі — 26 подвір’їв, 513 мешканців.
У 1857 році налічувалося 26 дворів і 6 безземельних сімей.
1898 р. — змінено назву населеного пункту на село Розівка.
У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 50 школярів.
До 1917 року — Катеринославська губернія, Маріупольський та Олександрівський повіти, Маріупольський колоніальний округ; Олександро-Невська (Грунауська) волость.
Після 1918 року наділ землі скоротився до 945 десятин. Сільрада функціонує з 1926 року.
18 липня 1923 року на загальних зборах було прийняте рішення про перейменування села, що тоді мало назву «Олександропіль», на «Люксембург», на честь Рози Люксембург.
У 1925—1939 роках було центром Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).
Текст із Вікіпедії, фото Романа Маленкова.
На останньому фото церква Олександра Невського (1896 р.).
