До археологічних знахідок, де потрібно й непотрібно, часто вживають визначення «унікальна». Але в даному випадку цей прикметник цілком доречний і відповідає дійсності. Такого типу люльок для паління тютюну в Україні більше невідомо! Ба навіть у всій Європі знаємо лише одну аналогічну за типом люльку. Вона датується XVII століттям і її знайдено в Іспанії. Городоцька ж найімовірніше відноситься до другої половини XVIII ст. Що це за люлька і в чому її неповторність та унікальність — читайте після преамбули.
- Розкопки в сквері. 2017 р
Що південно-західний куток скверу, який у Городку (Хмельницька обл.) нещодавно назвали на честь відомого російсько-французького мікробіолога малоросійського походження «Сквером ім. Сєрґєя Віноґрадскоґо», є справжнім «люльковим Клондайком», автор цих рядків знає ще від 1980-х. Близько 1985 р. у цьому місці будували хлібний павільйон (зараз це магазин «Алкоголь-тютюн»). Під споруду заклали стрічковий фундамент — десь біля півметра завглибшки і такої ж ширини. Із відвалу автор тоді витяг близько сотні керамічних люльок для паління тютюну — десь 20–25 різних типів. Втім жодної цілої серед них не було. Насправді цього добра там було у рази більше, але на фрагменти, збережені менш ніж наполовину, увага не зверталася. Пізніше десь півтора десятка найцікавіших, найкрасивіших і найбільш збережених було подаровано Івану Макаровичу Гончару, з яким автор цих рядків колись був добре знайомий і неодноразово гостював у нього вдома. Сподіваюся, що згадані люльки зараз знаходяться десь у запасниках Музею Івана Гончара в Києві.
- Археолог Петро Болтанюк знайшов чергову люльку
Важливо: всі знайдені тоді люльки, за винятком двох чи трьох, були невживаними і являли собою відходи (брак) люлькової майстерні.
Тут важливо знати ще одну обставину. Посеред скверу в XVII–XVIII століттях була торгова площа. А по її периметру — крамнички, майстерні та житло торгівців і ремісників.
Коли в 2017 р. в Городку експедицією на чолі з кандидатом історичних наук Павлом Нечитайлом проводилися археологічні розкопки, автор цього допису порадив закласти ще й шурф під стінами колишнього павільйону.
- Одна із ілюстрацій до публікації «Нові знахідки керамічних люльок для куріння тютюну з розкопок у м. Городок Хмельницької обл. у 2017 р.».
Павло Нечитайло, Андрій Чекановський
Люльок там знайшли чимало. А ще — пічні кахлі, прикрашені орлами, фрагменти гутного скла, монети, скляні прикраси тощо.
Під час розкопок було виявлено 43 фрагменти керамічних люльок для куріння тютюну. В основному — брак виробництва. Цікаво, звісно, але занадто унікальними ці артефакти не були. Втім один фрагмент виявився дійсно унікальним! Правда, чи йдеться тут знову про браковану продукцію, чи просто про розбиту й викинуту люльку — сказати неможливо.
Як виявилося, хвостик-чубук люльки був виконаний у вигляді лева, який лежить. Уціліли чотири лапи, хвіст із китичкою і навіть фрагменти гриви. На жаль, голова, яка виконувала роль чашечки для тютюну, — втрачена.
- Люлька-лев. Внизу
Від початку стало зрозуміло: знахідка нетривіальна. Але при пізнішій обробці знайдених артефактів виявилося, що ця люлька взагалі є УНІКАЛЬНОЮ! Як з’ясував співробітник Інституту археології Андрій Чекановський, який є чи не найкращим спеціалістом по люльках, такий тип зооморфних люльок в Україні взагалі невідомий!
Наголосимо на терміні «невідомий»: не виключено, що аналоги є у приватних збірках, але у науковому обігу такі відсутні. Пізніше з’ясувалося, що й в іншій частині Європи такі теж невідомі. Аналог знайшовся лише в Іспанії!
На унікальності цієї люльки було окремо наголошено в науковому звіті, який Павло Нечитайло підготував за підсумками археологічних розкопок, а сам артефакт разом з іншими було передано до Городоцького краєзнавчого музею. Знахідки з розкопок 2017 р. склали основу експозиції, присвяченої XVII–XVIII століттям історії Городка. Правда, унікальна люлька, аналогів якої немає в жодному з українських і європейських музеїв, до експозиції не потрапила. Чомусь…
Ситуація дивовижна! Такі УНІКАЛЬНІ артефакти, яких і близько немає ні в кого, зазвичай стають символами музеїв, яким пощастило такі мати. На сьогодні в Городоцькому краєзнавчому музеї є лише один подібний артефакт — знаменитий трипільський «змій».
Сподіваюся, що після цієї публікації «аматора» фахові спеціалісти Городоцького краєзнавчого музею звернуть увагу на скарб, який ховається десь у запасниках (якщо досі не викинули, звісно).
Спеціально для них, на прохання автора, художниця з Тернополя Любов Поворозник виконала гіпотетичну реконструкцію унікальної люльки. Маловірогідно, що морда лева була виконана на академічному рівні, як на реконструкції. Швидше це був лев у стилі народного примітиву, як на єврейських надгробках XVIII століття в Городку і Сатанові. Але у цілому ймовірний вигляд унікальної люльки витворено майже точно. Сам уламок в експозиції, звісно, виглядатиме не дуже ефектно, а от разом із графічною реконструкцією — вийде нівроку.
- Нова знахідка зі скверу
Повернутися до історії з люльками зі скверу автора надихнула невеличка, але дуже приємна знахідка. Кілька тижнів у сквері прокладали невеличку траншейку завглибшки на штик лопати. Із відвалу якої було знайдено люльку. Що цікаво — новеньку й непалену. Чому її колись викинули у брак — загадка. Можливо, через те, що квіточка по центру відбилася не дуже… Але все одно — приємна знахідка. Сподіваюся, що настане час, коли її можна буде подарувати музею.
Текст і фото — Дмитро Полюхович