Український архітектурний модерн (УАМ) – це справжній маркер нашої новітньої культури. Він виник на початку ХХ ст. і, як напрямок, був знищений російськими комуністами (часом разом з архітекторами) на початку 1930-х років. Відверто українські риси цього стилю боляче муляли очі Москві.
- Лікарня до «покращення»
Шедеври українського модерну активно нищилися за СРСР, сьогодні їх цілеспрямовано знищують російські загарбники та, на жаль, недолугі господарники. Загалом ми вже втратили до 70-80% пам’яток цього стилю. Ця сумна ситуація давно хвилює членів команди ГО «Україна інкогніта». І не лише турбує. Вже зроблено низку кроків, аби виправити ситуацію.
Зокрема ГО «Україна Інкогніта» за підтримки Українського культурного фонду реалізувала проєкт «Геній української архітектури Микола Даміловський та його шедевральний водогін у Білій Церкві. Мистецтво в інженерній споруді та його сучасна візуалізація». Для цього проекту було створено окремий сайт «Даміловський. Архітектурна спадщина». Там розміщено 3D-моделі – можете «крутити», роздивлятись. Звісно там можна ознайомитися і з інформацією про сам водогін та його автора – знаменитого архітектора Миколу Даміловського.
В рамках реалізації цього проекту було організовано низку толок під час яких було вичищено від чагарників і очищені від сміття споруди унікального водогону.
Враховуючи особливе ставлення членів команди ГО «Україна Інкогніта» до проблеми збереження шедеврів українського архітектурного модерну новина із села Степанці, що на Черкащині, була сприйнята дуже болісно.
У цьому селі маємо одразу дві унікальні споруди в стилі УАМ, — земську школу та земську ж лікарню.
Лікарня постала десь у 1910-тих роках. Архітектори: Опанас Сластіон (?) та Дмитро Дяченко (?). Донедавна ступінь збереження лікарні був практично відмінний. Враження хіба чо псували пластикові вікна, вставлені замість автентичної столярки. Але, як з’ясувалося, шедевру архітектури прийшло повне «покращення». Результат — оригінальна ценляна кладка і вишуканий декор зникли під шаром утеплювача і їдучого кольору тиньку. Яскрава і дуже симпатична башточка над входом перетворилася взагалі на казна що під «євробляхою»…
Дії не тільки тхнуть вандалізмом, але й виглядають безглуздими, — стара дореволюційна кладка зазвичай не потребує утеплення. Бо маємо надзвичайно якісну цеглу, та й товщина стін – чимала. Чомусь на думку спадає лише банальне освоювання коштів…
На жаль ще один шедевр українського архітектурного модерну тепер можна вважати втраченим.
Нагадаємо, що ГО «Україна Інкогніта» подала заявку в Український культурний фонд на виконання проекту «Український архітектурний модерн. Збереження від знищення».
Світлини: Максим Назаренко