Василівка. Замок у степах.

Раніше всі палаци півдня були у Криму. Їх доглядали і рекламували. А більше наче нічого й не було – Херсонська, Миколаївська, Запорізька області крім моря і не мали ніяких атракцій… Здається, ніби проводилася спеціальна кампанія, яка мала на меті затінити видатні палаци у Козацькому, Новоолександрівці, Василівці. Крим, і все, а про решту ні слова. І решта руйнувалась, зникала. Добре, що нині є  Інтернет – мережа дає можливості ентузіастам доносити інформацію про усе, головне вміти її знайти. І, виявляється, усе морське узбережжя може бути прекрасним курортом, не лише ЮБК. Виявляється є тут повно атракцій, які, при належному відношенні місцевої влади, повноцінно замінять Лівадію, Алупку й Масандру. Архітектурний комплекс у Василівці точно здатний це зробити.

Західний флігель - Англійський замок.

Доки я не побачив це диво наживо, не міг уявити його масштаби. Виявляється, садиба Попова у Василівці займає досить велику площу й налічує багато окремих об’єктів. Фото у Інтернеті не давали це зрозуміти. Та мабуть і мої фото не покажуть реальну крутість цього об’єкту – це треба побачити.

Відразу зазначимо, що палац – основа всієї садиби, не зберігся – фундамент та одна башта – все що залишилось від розкішної будівлі. Навіть без палацу маєток виглядає велично і ефектно, а якби був ще й палац, садиба Попова могла б сперечатися із найбільшими та найгарнішими маєтками України. Старі світлини зберегли для нас образ садиби Попова початку 20 століття. Ех, що ж за варвари керували країною в радянський період.

Ці землі у 1788 році отримав у власність Василь Степанович Попов – генерал та очільник Військово-похідної канцелярії  князя Потьомкіна. Заснувавши поселення він назвав його на свою честь – Василівка. Палацовий комплекс звів його онук – Василь Павлович Попов у 1889-1894 роках. Будівлі маєтку поєднали в собі риси псевдо-мавританської та неготичної архітектури. Прізвища архітекторів достеменно невідомі, але майже напевно їх було декілька, і серед них були Людвиг (Леонтій) Бенуа із Петербурга та Олександр Агеєнко із Мелітополя. Будівництво тривало п’ять років – із 1889-го по 1894-й, хоча деякі споруди маєтку значно старіші, й зведені ще за першого власника, у 1790-х – зокрема, це житловий будинок поміщика, який звели із залишків турецьких галер. В радянський період будинок поміщика було дуже спотворено, тому в ньому важко упізнати споруду кінця 18 століття.

Манеж

Палац – головну споруду садиби, було зведено у псевдо-мавританському стилі. Його площа становила 45 на 43 метри. Він був двоповерховим і мав п’ять башт. Єдина башта та фундамент – це все що залишилось від палацу, із цегли якого у 50-ті роки минулого століття збудували василівський райком партії. Нині фундаменти палацу розкопують археологи. Є наміри його відбудувати.

Найбільшою спорудою комплексу є манеж-стайня. Кажуть, що вона збудована за архітектурними канонами півночі Італії. Не знаю, можливо. Більшість туристів відмічають, що її зовнішня стіна із багатоярусними баштами схожа на московський кремль – зубці, контрфорси – все як у справжнього замку. В радянські часи це був спортзал школи-інтернату. Нині тут працюють різноманітні виставки, а підвали відкриті для відвідувачів.

Найсимпатичнішою будівлею комплексу є Західний флігель. В його основі три башти, різні за висотою і формою. Неоготична будівля дуже нагадує невеликий англійський замок, тому його і називали в часи Попових «Англійським замком», хоча це був лише будинок челяді. В радянський період тут містилися різні установи: дитбудинок, шпиталь, бібліотека радгоспу «Перемога», художня школа.

Звертає на себе увагу башта, яку називають оглядовою, хоча її первісне призначення невідоме – для оглядової вона невисока та і що оглядати у дворі, особливо, якщо у палаці були вищі башти. На капличку більше схожа.

Східний флігель

Північний флігель

 

Башта - усе, що залишилось від палацу

Із боку вулиці симетрично розташовані ще два флігелі Східний та Північний – дуже привабливі будівлі, знову ж із зубцями та баштами. У флігелях влаштовані в’їзні брами. У Північному флігелі нині музей садиби, а весь її комплекс об’єднано в історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова».

Дістатись до садиби нескладно, вона розташована недалеко від траси Запоріжжя – Мелітополь. При в’їзді у Василівку, відразу за мостом через річку Карачекрак, на кільці варто повернути праворуч, а потім ліворуч. Адреса: Василівка, вул.. Гагаріна, 12.

Віриться, що у «Садиби Попова» величезне майбутнє. Таких комплексів в Україні небагато. Це щось, яке повинен побачити кожен.

Текст та фото Романа Маленкова (крім архівних)

 

Більше фото у галереї

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)