Питання збереження закинутих костелів в селах на Заході України є досить нагальним. Головна проблема у тому, що вони наразі нікому непотрібні. Римо-католиків – добре як 4-5 сімей залишилося, та й те в основному люди похилого віку, а місцеві греко-католики та православні давно мають свої власні церкви. От і стоїть Божий дім усіма забутий в поступово руйнується. Це стосується як «новобудів» першої половини ХХ ст. так і поважних пам’яток історії на кшталт готичного костелу Внебовзяття Пречистої Діви Марії у Язловці (XVI ст.), про який «Україна інкогніта» розповідала нещодавно.
- Костел в с. Михальче після ремонту. Фото frankivsk-future.com.ua
Досвід Західної Європи, де храми-пустки перетворюють на музеї, кіно-концертні зали, клуби та інші громадські заклади в силу відомих усім обставин навряд чи може бути корисним.
Храм Архистратига Михаїла, що в селі Михальче Городенківської громади, що на Івано-Франківщині є рідкісним випадком, коли давньому костелу дали раду. Про це повідомляє «Суспільне».
Костел постав у 1721 році коштом львівського єпископа і дідича тоді ще містечка Михальче — Яна Скарбека. У 1944 році храм закрили, а згодом розграбували. Всередині зберігся родинний герб Яна Скарбека, а в арковій ніші на фасаді дзвіниці — скульптура святого Яна Непомуцького.
- Костел до ремонту. Фото templesua.jimdofree.com
Староста Михальчівського старостинського округу та ініціатор відновлення храму Богдан Пронь каже, що до 2023 року храм міг і не зберегтися:
«Вода затікала, тому що перекриття було повністю розбите. Покрівлі, як такої, не було. За радянської окупації у приміщенні храму був розташований шкільний спортзал», — розповідає Богдан Пронь.
- Староста Михальчівського старостинського округу та ініціатор відновлення храму Богдан Пронь. Фото Суспільне Івано-Франківськ
У 2015 р. у селі побував уже покійний депутат Верховної ради Анатолій Матвієнко. Селяни звернулися до нього, аби він він допоміг зберегти костел. Нардеп зв’язався з польським меценатом Яном Кульчиком, який і пожертвував гроші на відновлення храму.
Роботи розпочалися у червні 2015 року. За цей час завезли всі матеріали та найняли бригаду. На перекриття пам’ятки витратили 580 тис. грн, дзвіниці — 150 тис. грн. Ремонт завершили 1 вересня 2015 року.
- Костел і дзвіниця. Фото Проект «Українські Архітектурні Пам’ятки. Спадщина»
Пізніше майстри потинькували стіни храму, встановили вікна, а коштом місцевого фермера Оганесяна Врежика перемурували паркан.
Староста Михальчівського старостинського округу каже: загалом усі відновлювальні роботи обійшлися у 800 тис. грн. Нині звідси промаркований туристичний маршрут до Дністровського каньйону.
Звісно, що проведені роботи називати повноцінною реставрацією не виходить. Але храм принаймні перестав руйнуватися.