За легендою село Панка на Сторожинеччині засновано на початку XV століття трьома братами на прізвище Панко, які мандрували Буковиною і вирішили оселитися на березі Серету на галявині посеред букового лісу. Офіційно ж Панка вперше згадується у 1428 році в грамоті молдавських господарів. Тоді тут, на березі Серету в урочищі «Паланка» було збудовано укріплене городище. Пізніше село носило різні назви: Панкауци, Панчешти, Панковці, а за часи комуністичної влади село називалось Клинівка.
В селі відразу дві пам’ятки дерев’яної архітектури – костел і церква. Щоб побачити їх треба не пропустити в центрі села поворот праворуч. За мостом через Серет за старовинним парком і розташовані пам’ятки.
Перша з них – костел-капличка Св. Архангела Михаїла, знаходиться ліворуч від дороги. Храм не кидається в очі своєю архітектурною довершеністю, проте є унікальним: він найстаріший дерев’яний костел на Буковині, і один з найстаріших на території всієї Західної України, що зберігся до наших часів.
Костел побудований у 1882 році (за даними Блеки – в 1884 році) і представляє собою споруду «хатнього» типу. Від типово буковинських православних церков цього типу костел відрізняє хіба що восьмигранна башточка над притвором, яка є більш характерною саме для римо-католицьких храмів. Дах костелу і башточка вкриті бляхою, а дерев’яні стіни оббиті тесом, окрашеним в зелений колір.
Якщо рухатися тією ж самою вулицею, то через кількасот метрів буде поворот праворуч. Поблизу сільського цвинтаря розташована друга пам’ятка – дерев’яна Дмитріївська церква, побудована у 1896 – 1900 роках.
Церква триверха, гуцульського типу. Нава значно ширше за вівтар та бабинець, що надає пам’ятці майже хрещатого вигляду, що робить її більш схожою на типово галицькі храми, що розповсюджені на Івано-Франківщині.
Ще одна пам’ятка минулого Панки – парк «Клинівський» площею 5,5 гектарів, закладений, за легендою чи то паном Гравієм (раніше називався парком Грабія), чи то поміщиком Яношем у 60-ті роки минулого століття на лівому березі Серету. В парку проростали рідкісні види рослин, серед яких височів замок-палац неймовірної краси.
Сьогодні немає ні палацу, ні безлічі рослинних екзотів. Є залишки паркової архітектури, традиційної для радянського періоду з символами тоталітарної епохи. А з унікальних рослин залишилося лише тюльпанове дерево (одно з двох на території України).
Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров) andy_babubudu