- Арбузинський район
- Баштанський район
- Березанський район
- Братський район
- Веселинівський район
- Вітовський район
- Вознесенський район
- Доманівський район
- Кривозерський район
- Миколаїв
- Миколаївський район
- Новобузький район
- Новоодеський район
- Очаківський район
- Первомайський район
Миколаївська область знаходиться на півдні України. Межує з Одеською, Кіровоградською, Дніпропетровською, Херсонською областями. На півдні територія області омивається водами Чорного моря. Займаючи понад 24,6 тис. км? (4,1 відсотка території держави), за кількістю населення область посідає 18 місце (1286,8 тис. осіб, 2,6% населення України).
Адміністративний центр – Миколаїв. В адміністративному відношенні область поділена на 19 районів, 9 міст (5 обласного підпорядкування: Миколаїв, Вознесенськ, Первомайськ, Южноукраїнськ, Очаків), 4 внутрішньоміських райони міста Миколаєва, 287 сільських рад, 17 селищ міського типу і 903 сіл.
Піщані пляжі на узбережжі Чорного моря, м’який, теплий клімат, мінеральні води, лікувальні грязі – все це створює чудові умови для лікування та відпочинку. Заклади відпочинку розташовані головним чином у курортних зонах Коблевого, Очакова і Миколаєва. В області функціонує один з найкращих у Європі зоопарк. На сьогоднішній день на території Миколаївської області знаходяться частина Чорноморського біосферного заповідника, два Національних природних парки «Бузький Гард» (регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя») та «Білобережжя Святослава» (регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»), один природний заповідник (Єланецький степ). Багаті на пам’ятки історії та культури міста області, насамперед, Миколаїв. В районі села Парутине цікавим туристичним об’єктом є останки давньогрецького міста Ольвія.
Прибужжя. Старовинний цвинтар (фото)
Про Прибужжя ми уже писали на наших сторінках, зокрема про палац Мартиновських і церкву. Зараз фото старовинного цвинтаря, на якому збереглися типові для півдня Україні хрести, в тому числі й лапчастої форми. Такі хрести називають козацькими. Із збережених епітафій бачимо найстаріші дати 1843 та 1844 рр. Але цвинтар точно давніший, ймовірно закладений у 90-ті роки […]
Таємничий цвинтар у полі, біля села Кандибівка. Миколаївщина
На сторінці фейсбуку “Старовинні цвинтарі України” з’явився пост, написаний Юлією Фурлонг (Julia Furlong ): “Випадково опинилася у цьому місці. Закинуте кладовище. Збереглося кілька надгробків минулих століть. Лише на одному вдалося побачити дату 1908 рік. Є кілька “сучасних” могил, але всі вони 1962-63 років. Вже понад 60 років, воно не є діючим, і поросло кущами та […]
Вознесенськ. Некрополь Бузького козацького війська
Некрополь “Бузького козацького війська військового міста Вознесенська” (наприкінці XVIII століття мало назву Соколи). Дивовижно, але на місцевому цвинтарі лише два хрести можна датувати козацькими часами, хоч на початку ХІХ століття більшу частину місцевого населеня становили саме козаки. Автор: Олексій Паталах
Некрополь бузької козацької станиці Арнаутівки. Дорошівка
Некрополь бузької козацької станиці Арнаутівки (нині село Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, наприкінці XVIII століття мало назву Візиряни). До наших часів зберігся єдиний хрест козацьких часів, який наполовину просів у землю. За радянських часів місцеве керівництво знищило ціле поле таких хрестів з метою прокласти алею до поховання героїв “Великої Вітчизняної”, забувши, що при цьому руйнують […]
Некрополь бузької станиці Білоусівки
Некрополь бузької станиці Білоусівки (нині однойменне село Вознесенського району Миколаївської області, в останній чверті XVІІІ століття – Скаржинка). До наших днів збереглося дуже небагато намогильних хрестів, які можуть належати до часів бузького козацтва. Найцікавішим є великий хрест з двоголовим орлом, прикрашений козацькою символікою. У центральному колі можна роздивитися дату “1838” (зазвичай подібні хрести належать до […]
Кладовище бузької козацької станиці Михайлівки
Кладовище бузької козацької станиці Михайлівки (нині однойменне село Новоодеського району Миколаївської області). З усіх некрополів Бузького козацького війська збереглося чи не в найкращому стані. Зокрема там можна побачити старшинський склеп “могила козацька мурована”, поховання запорожця Антона Кременецького, багато інших цікавих хрестів. Автор: Олексій Паталах Склеп “Могила козацька мурована”. Вочевидь саме такі каплички на січовому цвинтарі зруйнував […]
Кладовище бузької козацької станиці Троїцької
Кладовище бузької козацької станиці Троїцької (нині однойменне село Новоодеського району Миколаївської області). Єдиний вцілілий хрест на станичному кладовищі, який довелося рятувати шляхом перевезення до Миколаївського краєзнавчого музею. Колись на кладовищі були не лише численні козацькі хрести, але й старшинські склепи. Та все це, в один “прекрасний” момент зруйнував місцевий мешканець, котрому пам’ятки заважали… пасти козу. […]
Козацький некрополь станиці Федорівка. Нова Одеса
Станиця Бузького козацького війська Федорівка отримала своє ім’я в пам’ять про осадчого осавула Вербованого козацького полку запорожця Федора Семеновича Тарана (в літературі його помилково називають Федором Осадчим). За часів військових поселень, злившись зі станицею Касперівкою, стала містом Новою Одесою (колишній районний центр Миколаївської області) й адміністративним центром Одеського уланського (колишнього 2-го Бузького, за станом на […]
Козацький некрополь станиці Касперівки. Нова Одеса
Станиця Касперівка Бузького козацького війська. Свою назву отримала на честь командира Вербованого (з 1785 року – Першого бузького) козацького полку Василя Петровича Касперова (Кашпаров, насправді Каспарян – вірменин за походженням). До 1794 року входила до Новопетровської парафії, згодом вже мала власну церкву святого Димитрія Солунського. З козацьких часів тут, як і в більшості станиць, зберігся […]
Козацький некрополь станиці Новопетровської
Станиця Новопетровська Бузького козацького війська (нині однойменне село Новоодеського району Миколаївської області). Місто, яке не відбулося. У 80-ті роки XVІІІ століття згадується як містечко. Перша столиця Бузького козацького війська. Відтоді у селі збереглося дуже мало пам’яток. Хіба що хрести на найстарішому з-поміж трьох сільських кладовищ. Є серед них і цікавий пам’ятник-стела, на лицьовому боці якої […]
Козацький некрополь станиці Себине
Станиця Себине (за часів Запорозької Січі – Куций Єланець) Бузького козацького війська (нині однойменне село Новоодеського району Миколаївської області). З трьох цвинтарів, що збереглися у селі, лише один належить до часів бузького козацтва. Знаходиться він неподалік від церкви. До нашого часу зберігся досить непогано, хоч впорядкування не завадило б, оскільки чимало хрестів вгрузло в землю […]
Козацький некрополь станиці Гур’ївки
Продовжую знайомити наших читачів з некрополями Бузького козацького війська. До Вашої уваги цвинтар станиці Гур’ївки (нині однойменне село Новоодеського району Миколаївської області). Цікавий тим, що на ньому збереглася надгробна плита з написом “1511”, яка, можливо, належить покозаченому литовському шляхтичеві, адже напис зроблений арабськими цифрами, а не літерами, як це притаманно тогочасним православним надгробкам. Автор: Олексій […]
Некрополь бузької козацької станиці Костянтинівки
Некрополь бузької козацької станиці Костянтинівки (нині однойменне село Новодеського району Миколаївської області. Збережені намогильні хрести можуть бути датовані першою половиною ХІХ століття. Автор: Олексій Паталах
Некрополь бузької козацької станиці Баловної
Некрополь бузької козацької станиці Баловної (нині однойменне село Новоодеського району Миколаївської області) цікавий тим, що на ньому збереглися роботи запорозького майстра-різьбляра козака Пашковського куреня Микити Хресторіза. Автор: Олексій Паталах Хрест над похованням запорожця Івана Горба – родоначальника бузької козацької династії Горбенків (серед її представників відомий миколаївський археолог, дослідник городища “Дикий сад” Кирило Володимирович Горбенко). 1787 […]
Козацький цвинтар станиці Матвіївки. Миколаїв
Продовжуємо дослідження козацьких цвинтарів. До нас, із своїми дивовижними розвідками, приєднується Олексій Паталах – дослідник козацтва із Херсону. Далі його текст: Цією публікацією розпочинаю цикл дописів про некрополі Бузького козацького війська, яке розпочало свій історичний шлях 1769 року, коли у Вінниці з українських козаків Київщини, Поділля та Волині був сформований Вербований козацький полк, згодом переселений […]