Ідеальна (еталонна) стереотипна ілюстрація Іспанії – сумний рицар Дон Кіхот, на коні, із списом, штурмує групу вітряних млинів. А за млинами замок. Таку ілюстрацію намалювали колись для книги Сервантеса і виявилося, що вона існує- це група мурованих вітряків біля містечка Консуегра та замок Муела. Все ніби зійшло із сторінок Сервантеса, от лише головного героя немає. А ще пригадався радянський фільм грузинського режисера, в якому Дон Кіхот атакував вітряка – там дуже схожі декорації. В Консуегрі навіть численні туристи не заважають відчуттю, повного занурення у давнину.
Консуегра розташована за 62 км на південь від Толедо. Це невелике містечкл із населенням у десять тисяч жителів. Тут є три старовинні церкви (дві в стилі мудехар) та монастир. Площа Іспанії і прилеглі вулиці зберегли автентичну забудову, із ратушею та високою баштою баштою-дзвіницею. Найкраще місто виглядає із гори Кальдеріко, від млинів і замку. Це скупчення рябих черепичних дахів, із якого виринають храми та вежа-дзвіниця.
Місто Консуегра відоме із доримських часів. В римський період на горі був поліс, який називався Консабура. Тут були сильні укріплення, кам’яні будинки, лазні, акведук, цирк. Пізніше тут поселилися вестготи. Їх звоювали араби. Із 1085 року, після завоювання королем Альфонсо VI Толедо, та поступового завершення Реконкісти, Консуегра стала іспанською і була, якийсь час, столицею окремої провінції.
У 1097 році відбулася битва під Консуегрою, в якій араби розбили військо Альфонсо VI. В битві загинув син легендарного Ель Сіда, а територія на деякий час знову опинилася у арабських руках.
Звичайно, Консуегру відвоювали. Наприкінці 13 ст. Її подарували рицарям госпітальєрам, які реконструювали і значно укріпили замок. У 14 ст. вони зробили Консуегру центром свого пріорату Ла Манча. Зараз у деяких описах замок називають мальтійським, але це неправильно, адже Мальтійський орден з’явився лише у 16 столітті.
Починаючи із 15 ст. замок називався Ла Муела, як називається і нині. Фактично нинішня будівля, це колишня цитадель. Зовнішні мури майже не збереглися. Вони проглядаються в кількох місцях, зокрема біля ближніх до міста млинів. Власне замок виглядає дуже мальовниче, а із білими млинами це взагалі казкове видовище.
Замок збудували римляни, тут навіть є частини їхнього бетону, але нинішнім зовнішнім виглядом він має дякувати арабам – квадратна башта-донжон та чотири циліндричні вежі, одну із яких звели араби.
На горі Кальдеріко стоїть 12 вітряків. Два зберегли внутрішні механізми і мають платний вхід. Більшість млинів датуються 19 століттям, хоча є декілька, які звели ще у 16-му. Тут завжди повно машин і людей, які хочуть зробити гарні інстаграмні фото. Й у них це вигодить. Неймовірне місце.
Текст та фото Романа Маленкова.
