Замок Бойніце – такий собі повпред долини Луари у Словаччині. Ажурні башти, із шатроподібними верхами, зубці, шпилясті димарі, озера із коропами. Таким, цей старезний замок, заснований ще у 12 столітті, зробив один із останніх власників – багатій Ян Палфі. Закохався він якось у французьку красуню, привіз дівчину в родовий замок, а та каже – фе, що це за сарай, в долині Луари я звикла до інших замків. Ах, ти хочеш долину Луари, – подумав Палфі, – буде тобі долина Луари. У 1888 році він почав перебудову замку, яка тривала 21 рік. Та француженка давно заміж за когось вийшла, а він все будував і будував… Бідний Палфі так і помер холостяком.
Замок Бойніце в письмових документах вперше згадується під 1113 роком. Зведений він був ще раніше, напевне ще у 9 столітті, але був він із дерева та глини, а у 12 столітті його перебудували із каменю. Тривалий час замком володів Матуш Чак – власник більшості словацьких земель, найзаможніший вельможа Угорщини у 13 – 14 століттях. За його часів твердиню добряче укріпили. Пізніше замком володіла родина Турзо, і нарешті він перейшов до родини Палфі. Ян Палфі – творець нинішнього бойницького дива, був похований у саркофазі у замку. Подейкують, що після того, як у часи комунізму із замку забрали родові ікони, із саркофага почала витікати дивна рідина, яка не піддавалася хімічному аналізу. Після повернення ікон, по завершенню Другої світової війни, рідина витікати перестала. Хтозна що воно таке.
Бойніце називають “Словацьким Діснейлендом”, адже на додачу до казкового замку, із ставом та парком, тут функціонує ще і великий розважальний комплекс, із зоопарком та парком динозаврів, які ворушаться й постійно кричать противними голосами.
Із 1950-х років у замку функціонує Музей, де експонуються картини, старовинні меблі та зброя. А ще, розповідають, що у замку трапляються привиди – дуже багато кривавих драм відбулося в його стінах, тому привиди бути повинні. Щоб їх знайти часто проводять нічні екскурсії. Особливо багато привидів тут з’являється під час проведення Міжнародного фестивалю духів та привидів – щорічно у квітні-травні.
Бойніце – неймовірно атмосферне місто. Обов’язково відвідайте.
Текст та фото Романа Маленкова.
