Димка

ДИМКА (Глибоцький р-н 1,9 тис. мешканців), що знаходиться між трасою «Чернівці – Сучава» та Глибокою, відоме музеєм-садибою «буковинської орлиці» Ольги Кобилянської (1863 – 1942), який відкрито у 1973 році. У 1889 – 1891 роках письменниця проживала тут у батьківському маєтку, а в інші часи часто бувала в селі заїздами.
У трьох кімнатах музею розміщена музейна експозиція, четверта кімната – меморіальна.

Експозиція першої кімнати присвячена життю і творчості Ольги Кобилянської у Димці. Тут можна побачити експонати, що сповна відображають часи життя родини самої О.Кобилянської в селі, її приїзди сюди. Трагедія братовбивства заради заволодіння землею, що відбулася у реальному житті у 1894 році в Димці, надихнуло Кобилянську на написання одного з кращих її творів – повісті «Земля». Виявляючи велику увагу до життя, побуту димківчан, письменниця багатьох з них зробила прототипами своїх літературних героїв. Досить згадати бодай Саву Жижияна із повісті “Земля”, нащадки якого й досі живуть у селі. Окрім вже згаданої “Землі” у Димці О.Кобилянська завершила остаточний варіант повісті “Людина”, а водночас занесла на папір і перші рядки майбутнього великого твору “Царівна”, котрий завершила вже у Чернівцях у 1895 році.
Експозиція другої кімнати має назву «Ольга Кобилянська у пам’яті народній». Димка була тим місцем, з яким Ольгу Юліанівну зв’язували міцні узи впродовж фактично всього життя. І тоді, коли вона проживала в селі, і коли навідувалась до нього, або приймала сельчан у себе в гостях у тих же Чернівцях, обов’язково цікавилась їх життям-буттям, подіями, що відбувались у Димці. У свою чергу димківчани не раз зверталися до О.Кобилянської за допомогою, порадою або просто йшли до неї, аби, як то кажуть, відвести душу. Тож у вітринах виставлені передруки спогадів димківських сучасників про письменницю, інші експонати. Третя кімната присвячена Димці сучасній.

В музеї максимально відтворено обстановку та побут кінця ХІХ століття, а поруч з ним встановлено пам’ятник Ользі Кобилянській. До 145-річчя з дня народження письменниці планували відтворити стодолу та будинок, де письменниця зупинялася під час свого останнього візиту до Димки у 1935 році.

У центрі села знаходиться дерев’яна церква Святих Апостолів Петра і Павла, збудована у 1902 році і перенесена сюди з села Вовчинець. В її архітектуру покладено тип одноверхого храму, що являється перехідним від «хатнього» до купольного.

Напроти церкви збереглася садиба Сави Жижияна – головного героя повісті «Земля» Сьогодні тут проживає Родіка Жижиян – правнучка героїні повісті Рахіри (Маріуки) Жижиян.

При підготовці матеріалу використано брошуру «Тут вона жила, тут творила. Музей-садиба Ольги Кобилянської в Димці» (автори – Василь Гейніш, Іван Дан, Микола Шапка).

Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)                          andy_babubudu