Ходорів. Старовинний кам’яний хрест
Фото Максима Назаренка
Старовинний цвинтар у Балико-Щучинці
Фото Максима Назаренка
Триліси. Козацькі хрести
У 17 столітті в Трилісах стояло козацьке укріплення – замок чи фортеця. 23 серпня 1651 року тут відбувся бій із поляками. Можливо, хрести стоять на могилах тих козаків, які полягли у цьому бою. Фото Дениса Вишневського Фото Романа Маленкова
Вільхівці. Старовинний цвинтар
Фото Андрія Кобилянського
Мацкове. Хрестороби та цвинтар
Вивчаючи каменярство на Глухівщині, виникає безліч питань, зокрема,: “Де добували сировину? Як і чим обробляли? Що виготовляли і куди збували готову продукцію?”. Знайти живого свідка, що відповів хоча б на одне з них – це велика рідкість. За декілька років досліджень було опитано десятки респондентів але знайдено тільки одного каменотеса. Якось в селі Кочерги, місцеві […]
Єреміївка. Німецьке село з українським цвинтарем
Єреміївка вперше згадується у письмових документах 21 жовтня 1793 року. Це була слобода якогось прапорщика Єремія Гелескула – так пише Вікіпедія, хоча тут же додає, що населений пункт заснували німецькі колоністи із Кучурганського колоністського округу, які мали тут три будинки. У переліках населених пунктів російської імперії, населених німцями, це село згадується під назвою Бішофсфільд. У […]
Старовинний цвинтар та костьол у Єреміївці
Фото Романа Маленкова
Дальник
Трохи західніше села Дальник Овідіопольського району є особливе місце – стародавній великий курган, якому не менш як 5 тисяч років. (Точніше можна визначити лише з розкопок). Об’єкт дивовижний ще й тим, що дуже добре зберігся. Скоріше за все, як це часто буває, в ньому нашаровано багато епох, тому могила досить висока. Навколо кургану – поля, […]
Новоселиця. Таємничі козацькі хрести на цвинтарі
Цей цвинтар ми знайшли майже випадково. Знаючи, що кам’яні хрести є у сусідніх селах – Катеринополі (колишнє козацьке місто Кальниболото) та Колодисте (там найбільший і найефектніший цвинтар), ми вирішили, що у Новоселиці, яка “приросла” до Катеринополя й має пряму дорогу на Колодисте, а там велике родовище пісковиків, теж може мати давньоукраїнські козацькі хрести. Вже у […]
Луківка
Село Луківка розташоване у Звенигородському районі Черкаської області. Населення – 271 особа, згідно із Вікіпедією. До 1938 року Луківка була частиною села Пальчик. Ось як писав про Луківку Лаврентій Похилевич у своїх “Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии”: Отдельная часть села Пальчика, лежащая на низменности при самой реке, называется Луковкой (от слова лука — луг). […]
Пальчик
Село Пальчик розташоване у Звенигородському районі Черкаської області. Свого часу воно входило в старостинські маєтності Речі Посполитої, а потім було державним селом в російській імперії, відповідно селяни Пальчика ніколи не були кріпаками. На цвинтарі Пальчика ми знайшли пісковикові надгробки архаїчного типу, втім вони датуються вже 20 століттям, і не є дуже давніми. Нині у Пальчику […]
Криві Коліна
Криві Коліна – село у Звенигородському районі Черкаської області. У селі мешкає 717 людей. Назва пішла від кривих поворотів річки Гірський Тікич, де село й розташоване. Вікіпедія Перша письмова згадка про село датується 1775 роком. З історії села відомо, що воно кілька разів переходило від одного поміщика до другого, тобто продавалося з людьми та землею. […]
Молдова. Дубове Dubău. ПМР. Старовинний український цвинтар
Село Дубове Dubău нині розташовано на території Молдови, у сепаратиський ПМР. До 1925 року це було звичайне українське село на півдні Поділля, а потім сталін придумав Молдавську автономну область, столицею якої стала Балта, і село стало “молдавським”. Там навіть не зовсім так – село розділили на дві частини, утворивши два Дубових. Якщо поглянете на карту, […]
Кошів. Гранітний хрест
У Кошеві, на цвинтарі є гранітний хрест невідомо якого періоду. Форма хреста архаїчна, як і матеріал, тому не виключено, що хрест козацьких часів. Вважається, що село Кошів було засноване у 1629 році. Назва походить від слова “кіш” – татарською “стан”. Тут дійсно було козацьке земляне укріплення, залишки якого ще було видно у 19 столітті. Після […]