Не всі люблять печери, адже часто це тісний, замкнутий простір. Клаустрофобія чи просто небажання перебувати в замкнутому просторі, небажання ходити навкарачах… Так от, зразу скажу, тут не потрібно ходити накварачках, тут немає замкнутого простору, тут зовсім змінюються стереотипи про печери.
Ви уявляєте сталагнат в діаметрі чотири метри, або природний підземний зал, в якому можна було б звести кілька багатоповерхівок? Уявляєте оперний концерт у печері? Це тільки трошки про печеру Магура, яка розташована за 22 км від Белоградчика. Про об’єкт, який у сотні найкращих туристичних атракцій Болгарії зазначений під номером 14. Повірте, я, не великий любитель печер, від цієї був у захваті.
Довжина печери 3 км, туристичний маршрут має довжину 1,5 км. Висота найбільшого залу печери – Тріумфального – 30 метрів, ширина – 58 метрів, а довжина 130. В ньому неодноразово проводились концерти, в тому числі й оперні. Найбільший сталагміт має довжину 11 метрів і діаметр при основі 6 метрів, а найбільший сталагнат в діаметрі становить 4 метри при висоті у 20 метрів. Вони найбільші у Болгарії та і взагалі на Балканах. А ще тут найбільша кількість настінних малюнків – петрогліфів – намальованих екскрементами кажанів 3100-900 років до нової ери – їх тут аж 700 штук. Щоправда, зараз зал із петрогліфами закритий для туристів – чи то реставрація, чи то консервація. Але в інтернеті ці малюнки побачити можна: чоловіки та жінки, тварини та рослини, сонце та зорі. Тут же є настінний календар на 366 днів – феноменально. Кажуть, що цей календар найдавніший у Європі.
Настінні малюнки. Фото із Вікіпедії
В печеру можна потрапити лише у складі групи, з екскурсоводом і за розкладом. Об’єкт державний, обслуговування попахує совком – чекайте півгодини, хоча нікого з інших туристів немає і близько, щоб скласти нам конкуренцію, ну і т.д. Але це дрібниці, адже ви потрапляєте у казку.
Текст та фото Романа Маленкова
