Фортеця Баба Віда
Видин. Столиця царства та Баба Віда.
В Болгарії було немало столиць – науковці нарахували шість: Плиска, Великий Преслав, Скоп’є, Охрид, Велико Тирново та Софія. Дуже часто до переліку додають і сьому столицю – Видин. Але це неправильно, адже місто ніколи не було столицею цілого Болгарського царства.
Болгарський цар Іван Асень ІІ підняв Болгарію на небувалі висоти й дозволив їй домінувати на Балканах, захопити майже всю територію півострова, в тому числі візантійські землі. Іван Асень ІІ називав себе царем болгар, волохів та ромеїв (візантійців), а його столиця, Велико Тирново – одним із найгарніших міст Європи. Апогеєм правління цього царя стала перемога над монгольським військом хана Батия, але після смерті Івана Асеня ІІ (1241 р.) почалася активна боротьба спадкоємців за престол, яка значно ослабила державу. Керівники окремих деспотств (адміністративно територіальних одиниць Болгарії) почали оголошувати себе незалежними володарями. Те саме зробив і деспот Видина, оголосивши про появу Видинського царства. Сталося це у 1261 році, а у 1323 році відінський цар Михаїл Шишман, був обраний царем усієї Болгарії, тому окреме царство Видина приєднали до Болгарського.
В 14 столітті відбувалися складні й малозрозумілі процеси, які призвели до багатосотлітньої окупації Болгарії Туреччиною. Видинський деспотат став санджаком – адміністративно-територіальною одиницею у складі Османської імперії. Аж до 1878 року Видин був опорним пунктом та потужною фортецею турків на Дунаї.
Перше поселення на місці Видина з’явилося ще у римські часи, в І столітті н.е. Це був військовий табір, який називався Бононія. У 6 столітті місто розширив та розбудував римський імператор Юстініан, і саме він почав зводити перші фортифікації міста, які мали охороняти та контролювати важливу придунайську дорогу. Фортеця Бононія, яку болгари називали Бдин, а візантійці – Видин, потроху трансформувалася, зважаючи на розвиток оборонних технологій. У 10 столітті, вже болгари, значно укріпили фортецю й назвали її Баба Вида. Майже відразу вона стала найпотужнішим опорним пунктом на півночі країни, який витримав восьмимісячну облогу та штурм армії візантійського імператора Василя ІІ Болгаробійці.
Наприкінці 14 століття фортеця Баба Вида була зруйнована. Відбудували її вже турки – те що ми бачимо нині – їх рук робота. Як і потужні стіни, зведені у 17 столітті. Їх довжина становила майже 4 кілометри. Вони оточували усю стару частину Видина (тоді, то було усе місто), в яку можна було потрапити крізь потужні брами. Ззовні мури оточували вал та глибокий рів. Зі сторони Дунаю мур був подвійним. У 17 столітті Видин був взагалі найпотужнішою фортецею на Дунаї.
Церква святої Петки
Кафедральний собор
Мечеть
Синагога
У 19 столітті місто розрослося й вийшло далеко за межі стін. Лише на північному сході, мури та бастіони лежали за межами міської забудови, й виконували роль військової казарми та арсеналу. Вони збереглися і нині, щоправда у напівзруйнованому стані, зарослі деревами та чагарями. Дивно, що ніхто їх не доглядає – подібного розміру оборонних мурів у Болгарії більше немає.
Від міських стін, які стояли в межах забудови, залишились лише чотири гарні брами. Мури було розібрано у 1878 році, згідно із Берлінським мирним трактатом.
Головною пам’яткою Видина є фортеця Баба Вида. Це найкраще збережена фортеця Болгарії і одна із найгарніших. Подвійна стіна, чотири башти та надбрамний корпус. Нині це цікавий музей. Вартість входу 5 левів.
Унікальна османська пам’ятка – конака (щось типу гостинного двору)
Що подивитись у Видині крім фортеці.
Недалеко від фортеці є музей античних надгробків, а якщо рухатись вниз за течією Дунаю, можна надибати на величезну покинуту синагогу – колишній символ великої єврейської громади. Без даху, вікон і дверей, можливо найбільша синагога Болгарії.
Дуже цікавим об’єктом є турецький конак (таким словом османи називали резиденції та вілли) – чудернацька, схожа на пагоду буддистів, дерев’яна будівля. Нині тут відділення історичного музею. Крім конака, про тривалий турецький період у місті нагадують мечеть Османа Пазвантоглу, із бібліотекою Пазвантоглу (їх звели у 1800 році), Крастата (Хрещата) казарма, збудована на місці палацу паші, за проектом польських фахівців, і вже згадувані чотири фортечні брами.
Міські брами Видина
Також про турецьке владарювання нагадують дві невеликі однонавові, напіввкопані у землю церкви – святого Пантелеймона (на митрополичому подвір’ї) та святої Петки (навпроти Крастатої казарми). Турки заборонили будувати християнські храми, вище вершника на коні, тому болгари (як і більшість балканських народів) «вкопували» свої церкви в землю. Це зовсім невеликі храми, але є у Видині й великі – кафедральний собор святого Димитрія (1885 – 1926 рр.) – другий за розмірами храм Болгарії та митрополича церква святого Миколая (1926 р.).
Видин – одне із найцікавіших міст у Болгарії: фортеця, міські оборонні мури та брами, численні храми, в тч. мечеть та синагога, чимало старовинних житлових та адміністративних будинків, багато музеїв, велика мальовнича ріка (Дунай, все таки) – все що потрібно для туристичної перлини, от лише б струсити «совкову» зашкарублість.
Текст та фото Романа Маленкова
