Пуерто де ла Круз Puerto de la Cruz – місто на півночі Тенеріфе. Курорт, який населяє 32 тисячі мешканців. Більшість путівників, в тому числі й веб-путівників, розповідають про пляжі і численні готелі цього міста, про зоопарк Лоро Парк, але вперто мовчать про його численні пам’ятки.
Батарея Санта Барбара та міська гавань
Вперше я побував у цьому місті в 2018 році. Ми заїхали майже у центр, пізнього вечора, поміж фешенебельними готелями і ресторанами, серед неймовірного, як на вечір, трафіку, добрались до супермаркету. Місто зовсім не здалося цікавим – гамір, купальники, руская рєчь…
А от у 2019 році ми тиждень прожили в готелі, в Пуерто де ла Круз. Виявилося, що це місто дуже зручне для радіальних маршрутів по Тенеріфе. Звідси близько до усіх містечок північного узбережжя, близько до національних парків Тейде та Анага, близько до Ла Лагуни, Ла Оротави та столиці острова, близько до аеропорту Тенеріфе Північний. Але, головне, що це місто цікаве – тут купа пам’яток архітектури.
Стара портова забудова
Вже у 1502 році тут був рибальський порт (чи щось типу порту). Найчастіше ним користувалися рибалки із Ла Оротави, а з часом тут з’явилося село, в якому активно торгували рибою. Збільшення торгівлі призвело до появи справжнього порту і припортового міста. Пуерто де ла Оротава– так його назвали. У 1603 році визначили місце для церкви і для центральної площі, а у 1651 році тут з’явилася посада мера.
На початку 18 століття, після руйнування Гарачико вулканом, Пуерто да ла Оротава став головним портом Тенеріфе, зручна, захищена від хвиль, гавань, приймала кораблі з усього світу. Нині тут один із міських пляжів, від якого відкривається один із еталонних міських краєвидів – берегова батарея Санта Барбара та старовинні портові будинки. Батарею збудували у 18 столітті для захисту порту від піратів. Там і нині стоять гармати, хоча, а вхід безкоштовний.
Форт Сан Феліппе та пороховий погріб
На західній околиці міста розташований найбільший і найвідоміший його пляж – Jardin. Тут важко купатись, а в деякі дні взагалі неможливо – дуже великі хвилі, але тут гарне місце для загоряльників і для серферів, тут же стоїть найстаріший форт міста Castillo de San Fellipe. Його будівництво закінчили у 1604 році. Нині у будівлі музей, а за якусь сотню метрів зберігся унікальний пороховий погріб – із башточками та амбразурами. Далі по узбережжю, в бік центру, було ще два форти – їх розібрали.
У 1808 році назву міста змінили на Пуерто де ла Круз – якось їм ла Оротава заважала в назві, мер хотів більшої автономності і значимості для міста. Але Ла Оротава продовжувало залишатись містом аристократії та багатих купців, тоді як у Пуерто мешкали переважно дрібні торгівці та рибалки. З тих часів збереглися квартали двоповерхової старовинної забудови, простенькі будиночки формують досить затишні і симпатичні вулички, якими приємно прогулюватись.
Церква Богоматері Французької Скелі (1697 р.)
Тривалий час головною площею міста була Церковна – Plaza de la Iglesia. Із назви зрозуміло, що вона біля церкви. Церква Богоматері із Французької Скелі (Iglesia de Nuestra Senora de la Pena de Francia – в горах провінції Саламанка є така скеля, де стоїть домініканське святилище Чорної Мадонни) була побудована у 1697 році. Досить проста ззовні, як величезна хата з бароковою дзвіницею, всередині вона неймовірна – різьблена дерев’яна стеля та декор у стилі мудехар, три головних вівтарі, з іконостасами, барельєфами та скульптурами. У Пуерто де ла Крус цей храм обов’язковий для відвідування, звичайно, якщо ви не відвертий пляжник.
Зовсім недалеко розташована церква святого Франциска із монастирем. Храм є найстарішим у місті, його збудували у 1608 році. Він невеликий, але має дуже цікаве внутрішнє оздоблення: картини та скульптури старих майстрів із Ла Оротави. Тут є родинні поховання міських міських патриціїв.
Нині головною площею міста є Чарко. Вона вся засаджена пальмами й іншими екзотами. Навколо ресторани та модні магазини, в яких можна гарно пошопитись, адже ціни, зважаючи на безмитний статус Тенеріфе, невисокі, а товари часто брендові, дуже якісні.
Церква Сан Франциско (1608 р.)
Англіканська церква Усіх Святих (1890-роки)
Як і у більшості портів світу, в Пуерто де ла Круз в 19 столітті була англійська колонія. Вона займала південно-східну околицю міста. Англійці влаштували тут парк Таоро – один із кращих нинішніх парків міста, а недалеко від парку була зведена англіканська церква Всіх Святих. Храм звели у 90-ті роки 19 століття в стилі англійської неоготики.
Відносно недалеко від англіканської церкви є оглядовий майданчик – звідси видно і усе місто, і океан. А трохи нижче від майданчика (треба спуститись хитрими сходами, а потім ще трохи пошукати – дивіться локацію в телефоні) є ще одна цікава пам’ятка – вапняні печі. Я їх бачив із вікна машини неодноразово, але думав, що то якісь залишки поселення гуанчів, дивувався, що я нічого не читав про таке поселення.
Печі для випалювання вапна
Печі для випалювання вапна звели у 19 столітті. Вони схожі на перевернуту кам’яну лійку, висотою десь метрів п’ять. Сюди закладався вапняк, знизу топка, яка наповнювалась вугіллям. Коли температура сягала 1100 градусів – вапняк перетворювався у вапно і двоокис вуглецю. Ну а вапно було незамінним для будівництва завжди і всюди. Доки не винайшли цемент.
Слід зазначити, що Пуерто де ла Круз – перший іспанський курорт в Європі (хоч Тенеріфе – це Африка, але ж адміністративно – Європа). У 1886 році тут з’явився перший санаторій.
Текст та фото Романа Маленкова.
