Дорогою від Ла Лагуни до Пунта дель Ідальго було кілька населених пунктів, де нам дуже захотілося зупинитися, хоч про них ми нічого і не знали. От просто стій і все… Таким пунктом було містечко Тегесте Tequeste – еталон райського канарського поселення, в якому немає моря. Вузенькі іграшкові вулички, де кожен будинок – маленька садибка – шедевр ландшафтного дизайну, старовинні церковки-каплиці, суперзатишна центральна площа, із ратушею, яка колись була віллою, головною церквою, та ялинкою, в очікуванні Різдва. Ялинкою, складеною із пляшок канарського вина.
Територія Тегесте колись була заселена гуанчами – таємничим європеоїдним народом, який заселяв усі Канарські острови, і був майже винищений іспанськими конкістадорами. Єдине, що вирішили залишити від гуанчів – це назву містечка – Тегесте в перекладі з мови гуанчів означає «вологий». І дійсно, тут, на північному сході Тенеріфе, опадів значно більше, ніж десь у районі Тейде, або на туристично-популярному південному заході, тому тут зростають унікальні лаврові ліси. Від Тегесте починається дорога до національного природного парку Анага – царства дрімучих джунглів та гірської системи із сотнями гостроверхих скель.
На головній площі міста – Святого Марка – стоять суд, поліцейське управління, двоповерхова ратуша, і головний храм. Усе це нагадує сцену із американського серіалу, де головні герої потрапляють у якийсь утопічний паралельний світ – все ніби несучасне і сучасне одночасно. А біля головного храму – церкви святого Марка, яка була зведена ще у 1701 році, стоїть ялинка-інсталяція, складена із пляшок вина. Мешканці, у різдвяний піст говіють, терплять, а як тільки настає Різдво – відкривають оті смачнезні п’янкі вина…
У Тегесте всього трохи менше п’яти тисяч мешканців, містечко є центром невеликого муніципалітетом, туристи тут бувають дуже рідко, але чесно – містечко класне, і на яку годинку, якщо не обідати, затягне вас точно.
Текст та фото Романа Маленкова
