Стрий

Це одне з найбільших міст Львівської області варто відвідати, щоб оглянути неповторний і величний костел Різдва (справжніх готичних костелів в Україні залишилося не так багато), декілька цікавих храмів різного періоду та забудову кінці ХІХ – початку ХХ століття починаючи від громадських споруд і закінчуючи багаточисельними віллами заможних мешканців. Враховуючи те, що місто досить велике і тут багато пам’яток, на його відвідання варто витратити повний день.

Археологічні дослідження свідчать, що в давньоруські часи Стрий вже був великим укріпленим містом. А перша письмова згадка про нього датується 1385 роком. У 1398 році Стрий було центром повіту. З отриманням Магдебурзького права у 1431 році місто стає центром однойменного староства і входить до королівських володінь.

На початку XV ст. століття Стрий було надано Владиславом Ягайлом спочатку князеві Свидригайлу, згодом – Федору Любартовичу в удільне держання. Тоді в місті було закладено замок, перша документальна згадка про який датується 26 липня 1472 року в грамоті про позику королем Казимиром Ягелончиком 3 тис. флоренів у Андрія Оссолинського, забезпеченому на стрийському замкові та селах, які до нього належать.

Як тоді виглядав замок, невідомо. В перших десятиліттях XVII ст. він був розбудований, як бастіонна фортеця, що підтверджується його планом з 1778 року з австрійської карти м. Стрия. В описі до карти Міга зазначено, що замок збудований з дерева і знаходиться посеред ставу з насипаними чотирма виступами (мабуть, бастіонами).

Саме ж місто мало фортифікації, що становили навколишній земляний вал та другий вал з частоколом, який відділяв ринкову площу від передмість. На початку ХІХ ст. замок було розібрано, а на його місці збудовано військові казарми, а згодом – шпиталь. Тоді ж було знищено і міські укріплення.

У 1396 році король Казимир Великий заснував в Стрию римо-католицьку парафію. Мурований костел Різдва Матері Божої збудовано у 20-х роках XV століття. За час свого існування він пережив кілька великих пожеж. У 1604 році пожежа знищила півміста і храм. Костел відбудували завдяки пожертвам міщан у 1640 році: він став більшим, з’явилася вежа. Пожежа 1722 року знищила дах, вежу та дзвони. Зусиллями пароха о. Франциска Рогачевського храм було відреставровано. У 1743 році костел мав 12 вівтарів. У жовтні 1827 року пожежа знову охопила дах та знищила дзвони, але середина храму залишилася неушкодженою. Найстрашніша пожежа була у 1886 році, коли костел було зруйновано, а його майно майже повністю знищено.

Реставрація та добудова храму завершилася у 1891 році. Було добудовано нове захрестя, розширено головну наву, споруджено нову вежу, на якій встановили три нові дзвони та годинник. На місці колишнього дерев’яного вівтаря поставили новий алебастровий з образом Пресвятої Діви Марії, який у 1888 році намалював краківський художник Флоріан Цинк. Споруджено також 4 дерев’яні бічні вівтарі, в одному з яких встановили уцілілу скульптуру Христа Розп’ятого. У 1894 році костел освятив Львівський єпископ-помічник Іван Пузина.

Костел продовжував діяти і в радянський період. У 1995 році храм був проголошений Санктуарієм Матері Божої Хоронительки Людських Надій.

Елементи декору храму:


Неподалік від залічничного вокзалу на вул. Крушельницької знаходиться це один цікавий храм Стрия – колишній костел серафіток. Сестри-серафітки прибули до Стрия у 1897 році. У 1907 році архієпископ бл. Йосип Більчевський освятив наріжний камінь під будівлю костелу Св. Йосипа для сестер ордену. Храм закінчили і освятили у 1910 році.

Після 1946 року його перетворили спочатку на склад металу, пізніше – меблів. З 1999 року костел належить УАПЦ. Зараз це – церква архістратига Михаїла.

На протилежному боці вулиці – споруда колишнього польського товариства “Сокіл”. Сьогодні тут – будинок культури:


Костел Св. Марії Магдалени спорудили у XVI столітті. У 1687 році він перейшов під опіку францисканців, які збудували при ньому монастир. У 1787 році монастир закрила австрійська влада. Трохи пізніше костельне майно передали до парафіяльного костелу, а храм передали греко-католикам замість двох церков, які були знесені перемишльськими єпископами. У 1945 році костел передали православній церкві, а у 1990 знову повернули греко-католикам.

На вулиці Міхновського стоять руїни Великої синагоги, збудованої у 1817 р.



Забудова площі Ринок збереглася:

Народний дім “Просвіта” (1901 р.):

Будинок окружного суду (зараз – міська рада), кінець ХІХ ст.:

Палацова забудова на вул. Шевченка:

Вілли на вул. Крушельницької:

Вілли на вул. Франка:

Вілла на просп. Чорновола:

Будинки на вул. Олесницького:

В цій віллі на вул. Олесницького – краєзнавчий музей “Верховина”:

Вілла на вул. Чайковського:

В цій гімназії навчався Степан Бандера:

Провінційна забудова середмістя:

Костелоподібна церква євангелистів:

Забудова вул. Незалежності:

Вілла на вул. Коновальця:

А ось центральна площа – майдан Незалежності, зовсім не вражає:

Залізничний вокзал:

Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)     andy_babubudu