Залізничні станції та вокзали

Жмеринка. Місто вокзалу-палацу

Жмеринка – це вокзал. Хай там що не кажуть, але саме вокзал створив це місто, адже до його будівництва тут було два села – Велика і Мала Жмеринки.

Підволочиськ

Кожний, хто прямує на Західну України, неодмінно проїжджає колишнє прикордонне містечко Підволочиськ - своєрідну залізничну браму Галичини.

Чорнорудка

Із десяток разів проїжджаючи через Чорнорудку, помічав незвичайну водонапірну башту, але не було можливості зупинитись біля неї. Одного разу зупинився, та як на зло - забув фотоапарат.

Хоростків

Гусятинський район Тернопілля надзвичайно багатий на цікаві історичні містечка.

Копичинці

Містечко Копичинці з населенням близько 7 тис. мешканців лежить на берегах річки Нічлави поблизу траси Тернопіль-Чернівці.

Хуст

Цього року я вперше в житті попав на Закарпаття. Був травень, тепла погода, чудова гірська природа, незвичайна для решти території України архітектура. А ще, повсюди цвіли сакури.

Стрий

Це одне з найбільших міст Львівської області варто відвідати, щоб оглянути неповторний і величний костел Різдва (справжніх готичних костелів в Україні залишилося не т

Скелівка (Фельштин)

Село Скелівка (в минулому - містечко Фельштин) розташоване на річці Стрв’яж у Старосамбірському району Львів

Турка

Турка (районний центр в карпатських Бескидах на Львівщині) - неофіційна столиця бойківського регіону.

Ясениця-Замкова

Хирів

Навряд чи можна знайти на Львівщині куточок цікавішій і загадковіший за Старосамбірщину.

Львівський Двірець та околиці

У 19 столітті Львів був столицею королівства Галичини і Володимирії (Лодомерії), яке перебувало під юрисдикцією Австро-Угорщини.

Заболотці. Передмістя Нижанковичів

Північна околиця Нижанковичів, що впритул примикає до державного кордону, називається Заболотці. Раніше це було окреме село, яке після Другої Світової війни приєднали до містечка. Тут знаходиться парк з шикарним палацом, залізничний вокзал австрійського періоду та пограничний перехід "Нижанковичі - Мальговіце". Щоправда, не знаю, наскільки це все вдасться оглянути і сфотографувати. Може і вдасться, але у будь-якому разі вас ненадовго затримують прикордонники.

Глибока

Назва містечка ГЛИБОКА (9,2 тис. мешканців) – адміністративного центру Глибоцького району, походить від міста його розташування: поселення дійсно розташовано у глибокій долині. Назва вперше згадується у 1438 році у молдавській грамоті, згідно з якою молдавський господар Ілля І наділив місцевістю під назвою Глибока придворного суддю Петра Гудиму. В іншому історичному документі того ж року поселення згадується, як запустіла місцевість в урочищі Чорна Поляна.

Романківці

Найбільше село Сокирянщини – РОМАНКІВЦІ (перша згадка – 1565 рік, 5 тис. мешканців). Деякі пов’язують походження його назви з галицьким князем Романом Мстиславовичем, хоча, більш ймовірно, що своєю назвою Романківці зобов’язані засновникові села Роману, який переселився на задністрянські землі з Поділля. З 1834 року Романківці становляться волосним центром Хотинського повіту, зберігаючи цей статус до 1920 року. Наприкінці ХІХ століття в селі збудовано першу початкову школу, волосний будинок, лікарню.

Новоселиця

Новоселицький район розкинувся у лісостеповій зоні на лівому березі Прута в найбільш рівнинній місцині Пруто-Дністровського міжріччя. Адміністративний центр району – місто НОВОСЕЛИЦЯ (8,3 тис. мешканців), зобов’язане своєму виникненню сухопутному торговому шляху, який проходив у ХІІ – ХІV століттях з Галича до Берлада на Дунаї. Вперше Новоселиця згадується в документах у 1456 році, як «Шишківці, де був Юріїв двір», а в 1617 році село значиться як «Шишкеуць біля Пруту, що тепер називається Новоселиця».