Грушівка (Lichtfelde). Млин німецьких колоністів.

Зараз точиться немало дискусій, чи варто називати меннонітів німцями. Не хочу займати одну із сторін, але все рівно називатиму їх німцями, адже немає такого етносу – менноніти. Для етносу потрібна спільні: мова, територія, схожі побутові умови. У меннонітів є лише третє – мова у них німецька (нехай із голландськими діалектизмами), територією теж була Німеччина (Пруссія). Та і прийшли вони у Дике поле, як німці – по документах значились німцями. Тому я їх буду називати німцями – немає етносу – менноніти.

Першою колонією меннонітів на території нинішньої Запорізької області був Гальбштадт (Halbstadt) – нинішній Молочанськ. Гальбштадт (напівмісто з німецької) заснували у 1804 році, а Грушівка була заснована у 1819 році, як колонія Ліхтфельд. Тут була велика економія, багато будівель з якої збереглися до нашого часу. Найефектніша споруда – вітряний млин, верхня, дерев’яна, поворотна частина якого, нині зруйнована. Також в селі збереглися будівлі контори, лікарні, школи та житлових будинків. Прекрасний еталон німецького менонітського села, але ж дорога сюди поганенька, більшість будівель покинуті й занедбані (чи навпаки?). І німців не залишилося. Хоча тут ми помилились – почувши голос павича – його ні з чим не сплутаєш, ми щось запідозрили. На краю села, неделеко від млина, одна велика хата, виявилася жилою і доглянутою. Звідти вийшли привітні люди, які на наше жартівливе гутен так, відповіли – добрий день. Господарка виявилася німкенею по матері. В господарстві, крім всього іншого, 30 павичів – не на м’ясо, а просто, як домашні тваринки. На день розходяться на випас, а навечір збираються… Цікавезне село, оцей Ліхтфельд, який із 1945 року називається Грушівкою. 

Текст та фото Романа Маленкова.

Колишня німецька лікарня

Німецька управа

Колишня німецька школа

Більше фото у галереї