Славний давньоруський Звягель-Возвягель вперше згадується під 1256 роком у зв’язку з взяттям і спаленням його королем Данилом Романовичем за те, що непокірні городяни не хотіли визнати влади князя.
Уже потому князі Острозькі доклали зусиль, щоб місто на місці впадіння Смолки у Случ було помітне не тільки із-за високої скелі, на якій він стоїть. Напевно, замок був давно, а от кам’яний побудував славний Костянтин Острозький – татаробійця і переможець московитів під Оршею.
За Хмельниччини Максим Кривоніс захопив Звягельський замок. Під час штурму було зруйновано кілька замкових веж і частина стіни. Тут було сформовано Звягельський полк на чолі з полковником Іваном Тишею. Із зміною кордонів між державою Війська Запорізького і Речі Посполитої мінялися і власники замку.
У 20-х роках XVIII століття замок став власністю Любомирських. Коли замок втратив своє військове значення 1738 року Станіслав Любомирський перетворив його відповідно до свої смаків на мисливський замок. А з 1753 року з каміння замкового муру почали будувати костел.
У радянські часи десь, здається, наприкінці 80-х на місці руїн Звягельського замку збудували якесь одоробло, яке схоже чи то на дитячий майданчик, чи на громадський туалет.
На що орієнтувалися архітектори – це загадка більша за причини зміни історичної назви Звягель на Новоград-Волинський. Зараз лише маленький фрагмент можна знайти від твердині на Случі.
Текст і фото Сергія Щербія
Далі фото Романа Маленкова.
Залізничний віадук, зведений поряд із Новоградом-Волинським у 1914-1915 рр.
