Тригір’я. Спасо-Преображенський монастир

Свято-Преображенський Тригірський чоловічий монастир УПЦ (Московського патріархату) — розташований в с. Тригір’я Житомирського району, Житомирської області.

Монастир розташований на скелястому березі річки Тетерів. Час заснування його різні джерела вказують різний. Синодик обителі стверджує, що він був заснований у 1583 р. князем Володимиром Житомирським. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich вказує, що у 1598 р. Олександр Воронич надав село Тригір’я на утримання монастиря. Історіограф монастиря А. Малевич заперечує це тому, що наприкінці XVI ст. Житомир не керувався князем, а належав до Волинського воєводства Речі Посполитої. На підставі «Інвентаря» Тригірської обителі за 1775 р. він припускає, що монастир був заснований Володимиром Ольгердовичем, який у 1362—1394 рр. керував Київським князівством до якого належав і Житомир. З часом монастир був зруйнований якимись нападниками і відновив свою діяльність у 1613 р. завдяки братам Вороничам. На той час в монастирі була церква Святої Троїці.

Під час Хмельниччини обитель була розорена. У 1685 р. було збудовано новий дерев’яний храм Преображення Господнього. В першій половині XVIII ст. монастир перейшов у підпорядкування греко-католицької церкви, проте православні традиції продовжували в ньому існувати. Так поряд з латинською школою в ньому діяла і руська. З 1777 р. монастир утримував благодійну лікарню. У 1839 р. монастир було передано московській православній церкві. Ігумен Леоній Скибовський активно працював над навернення мирян Житомирщини та Київщини до православ’я, а сам монастир став місце утримання опозиційних греко-католицьких священиків, яких тут намагалися навернути на православ’я.

З 1854 р. по 1873 р. в монастирі було збудовано новий мурований Преображенський храм. У 1883 р. при обителі відкрилася церковно-парафіяльна школа. У 1930-х роках монастир закрили. Церкву використовували як склад, а братський корпус — як школу. Під німецькою окупацією монастир діяв як парафія. По закінчення війни у корпусі знову розташували школу. 1990 р. корпус повернули церкві. 1993 р. парафію було перетворено на монастир.

Текст із Вікіпедії.

Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія

Тетерів біля монастиря.

Вікові дуби недалеко від монастиря.