Новий Завод – здавалося б куди вже більш радянська назва. Але ні, до радянського буття назва немає жодного стосунку, адже заснували село польські поселенці у 1823 році, й відразу дали цю назву, і звучить друге слово зовсім не так, як ми усі подумали – наголос падає на “о” – ЗавОд, і перекладається це слова із польської мови – професія. Прийшли збіднілі поляки, й вирішили зайнятись чимось новим – новою професією, от і назвали так село – Новий ЗавОд. Щоправда було ще слово Балярський – баляри – виробники клепок для діжок. Але з часом чи то слово відпало, чи клепки робити перестали.
Наприкінці 19 століття землі навколо села купив німецький колоніст Кароль Шленкер. Селянам-полякам він виділив кошти на будівництво римо-католицького храму, на його ж кошти звели школу.
Костьол Непорочного Зачаття Діви Марії збудували у 1906 році. Великий, дерев’яний. Більшовики у 1935 році перетворили його на клуб, а плебанію – на лікарню. Вже у період незалежності храм було відновлено, щоправда нині він стоїть оббитий металопрофілем, декорованим під дерево. Священик запевняє, що то тимчасова міра, і між металом та деревом залишили значний об’єм, щоб деревина не пріла і провітрювалась.
Всередині храм оббитий двп і розписаний. Виглядає це досить колоритно і цікаво.
У Новому Заводі збереглися будівлі садиби Шленкера, але до неї ми дісталися поночі, тому світлин не вийшло. Є привід приїхати ще.
Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
