Кам'янець-Подільський. Фортифікації Старого міста

Скільки ж уже всього написано і розказано про Кам’янець-Подільський. Замок (безперечно фантастичний), острів із Старим містом – унікальний за кількістю пам’яток і компактністю їх розміщення комплекс, але з усього побаченого у Кам’янці мене найбільше захоплює система укріплень Старого міста: всі крайні до урвища будівлі є своєрідними фортецями, адже мають товстелезні стіни, і особливо башти та брами… Враховуючи всю систему укріплень я б відніс Старе місто до ряду найбільш візуально ефектних (атрактивних) фортець світу, от лише б привести усе це в нормальний вигляд… хоча б дерева та чагарники вирубати, які ховають величну красу від людського ока.

Надбрамна та Наскельна башти Польської брами

За будівлею із червоним дахом сховалася Настінна башта

Бастіон над Польською брамою

Один із моїх гарних знайомих – француз – порівняв Старе місто Кам’янця із Каркассоном (фантастичною фортецею у Франції). Та ні, спочатку подумалося, не тягне він, але коли уявив собі загальний комплекс міських укріплень, із Старим та Новим замками відреставрованим (не без деякої реконструкції), відчищеним від сміття та чагарів – то можливо і потягався б у величі. Хоча я у Каркассоні не був й порівнювати можу лише за фото.

Як же хотілося мешканцям Кам’янця уберегти себе від татар та турків. Будували, будували. Мури, башти, шлюзи для підйому рівня води. Штурмом місто нападникам не вдалося взяти жодного разу. Лише одного разу гарнізон фортеці капітулював – у 1672 році після облоги міста 120-тисячним турецьким військом. Тоді Кам’янець, як і усе Поділля, на 25 років потрапив під владу Туреччини. І турки збудували свою частину укріплень, які ще й досі збереглися.

Про Старий замок я розповідати не буду, адже це вже зробив Андрій Бондаренко. А розповідь про укріплення Старого міста розпочну із Польської брами (саме через неї свого часу урочисто ввійшов у місто султан Мехмет IV), яка колись була головною північно-західною фортифікацією каньйону Смотрича.

Польська брама та мури над нею (фото 19 ст.)

Кушнірська башта та турецький бастіон (фото 19 ст.)

Польська брама є оборонно-гідротехнічною спорудою, адже крім башт і мурів, вона мала ще й систему шлюзів – за необхідності вона могла підняти рівень води у Смотричі, яку на південному заході мала утримувати система шлюзів Руської брами. Польська брама складалася із п’яти башт – три були на правому боці Смотрича і дві на лівому, з’єднаних мурами з галереями завдовжки 180 метрів. Шлюзи були в галереї ,що перетинала річку.

Із п’яти башт Польської брами збереглися три: Наскельна та Надбрамна на правому березі та Настінна – на лівому. Цікаво що у радянські часи ці башти, які практично повністю втратили мури, вважали окремими оборонними спорудами й внесли їх у Реєстр пам’яток під назвою Ковальські (№ 1, 2, 3). Наскельна та Надбрамна башти розташовані впритул одна до одної, біля сучасного мосту через Смотрич, а от Настінна стоїть далеченько, серед забудови вулиці Онуфріївської (біля неї якийсь розважальний заклад із млиновими колесами у воді). Настінна башта стоїть дійсно на стіні шириною три метри. Найдавніші частини Польської брами було збудовано до 1470 року. У 18 столітті її кардинально реконструювали (у відповідності до нових вимог фортифікації), а починаючи із 19 століття споруди почали розбирати.

Кушнірська башта із Вітряною брамою

Турецький бастіон (праворуч від Кушнірської башти)

Від Польської брами вулиця Старопоштова іде вгору. В давнину це був прохід до міста, який упирався у найбільшу башту Кам’янця – Кушнірську (інші назви – башта Стефана Баторія, Королівська). Під баштою розташовувався основний в’їзд до міста – Вітряна брама. Кушнірську башту збудували у 1564-1565 рр., за часів коменданта фортеці Матвія Влодека. Тоді вона була п’ятиповерховою і мала еліптичну у плані форму. У 1585 році до башти із боку міста королівські будівничі добудували прямокутний об’єм. Тоді її і назвали на честь короля Стефана Баторія.

У 17 столітті капітальний ремонт башти здійснив цех кушнірів – її перейменували в Кушнірську. А у 1780-ті роки комендант Ян де Вітте перебудував споруду, зробивши її семиповерховою. На початку 17 століття браму у башті назвали Вітряною – якась дурна легенда оповідає про Петра Першого, в якого у брамі вітром зірвало капелюх.

Кушнірська башта є найбільшою оборонною баштою Кам’янця. Поряд із нею стоїть великий турецький бастіон – пам’ять про період османського володарювання на Поділлі. Зараз біля нього наросло стільки дерев і чагарників – що будівля майже не проглядається.  Висота мурів бастіону – 11 метрів, довжина стіни – 35 метрів.

Руська брама

З південного заходу вхід до міста проходив через Руську браму. Вона була потужною оборонно-гідротехнічною спорудою, мала вісім башт, а її мури мали довжину 250 метрів. До нашого часу дожили чотири башти – Дозорна, Прибрамна, Надбрамна і Прибережна. Також збереглися барбакан та казематна куртина.

Руська брама – це не просто брама, це окремий невеликий замок, який гармонічно вписується у загальну оборонну систему міста. Поряд із брамою та її баштами можна зрозуміти справжню велич та міць Кам’янецької фортеці, особливо підвівши очі догори, на потужні мури, які, через густий чагарник, мабуть лише звідси і видно.

Руську браму збудували у 16 столітті. Вона, як і Польська, мала шлюзи й виконувала роль греблі в період небезпеки. Від неї попід горою тягнеться вулиця Руська – ще один шлях до Старого міста (нині вона простяглася аж до Польської брами). Понад вулицею нависає потужне і похмуре громаддя казарм – цю неймовірну будівлю, товщина мурів якої сягає трьох метрів, звели у 1760-1788 рр. за проектом Яна де Вітте та Станіслава Завадського. Із Руською брамою казарми утворили єдиний оборонний вузол. А через п’ять років після завершення будівництва на довгі два століття господарями міста стали росіяни (можна сказати російські окупанти).

Знову Руська брама

До 1816 року в казармах розміщувалася міська залога. Після втрати Кам’янецькою фортецею оборонного значення в будівлях розмістили військовий шпиталь, саме тому вулиця, яка піднімається вгору від казарм називається Шпитальна. Нині унікальна будівля казарм перебуває у катастрофічному стані. Без вікон і дверей, із значними щілинами у мурах… Міська влада на реставрацію коштів не має, а приватні інвестори не хочуть зв’язуватися з цією величезною будівлею – місць для будівництва готелів вистачає, а у реставрацію казарм ніхто не хоче вкладати десятки мільйонів.

Від Шпитальної вулиці, ліворуч відходить Вірменська. На ній стоїть ще одна чудова башта – оборонна вірменська дзвіниця. Цій споруді (разом із вірменським кварталом) я присвячу окремий матеріал.

Казарми

Руська брама (ліворуч) та казарми (праворуч)

У південно-східній частині Старого міста, на скелі над каньйоном стоїть ще одна ефектна споруда – Гончарна башта (її добре видно із Новопланівського мосту). Її звели у 1583 році на кошти цеху гончарів (звідси і назва). З боку міста вона має три яруси, з боку урвища – п’ять. Діаметр споруди 13 метрів. Нижні бійниці менші – вони для стрілецької зброї, а верхні для гармат. Зубчаста чотирьохповерхова прямокутна споруда поряд із Гончарною баштою – колишня оборонна синагога. Нині в ній ресторан «Стара Фортеця».

Гончарна башта та колишня синагога

Від замку через міст стоїть Міська брама – саме вона мала прийняти головний удар нападників у випадку захоплення замку. Браму обороняє п’ятикутний Вірменський бастіон – його збудувала вірменська громада до 16 століття (точний період побудови невідомий).

Вірменський бастіон

Думаю я вималював загальну картину оборонної системи Старого міста (звичайно замок її головна ланка). Вона захопила мене, можливо і вас захопить, якщо не полінуєтесь спуститись униз до Смотрича.

Текст та фото Романа Маленкова

Використано матеріали: Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського/ Серія "Історичні місця України". - Львів: Світ, 2005.

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)