Феодосія (Кафа-12 (13) -15 (18) ст) – одне з найцікавіших (на мою думку) міст всього Кримського півострова .Ну,але думка в кожного своя, тому щоби розвіяти цей субєктивізм, запрошую відвідати це древнє місто разом з нами і тоді вже вирішувати-варто чи ні… 
Перший храм Всіх Святих на місці нинішнього був побудований в 1880-х роках(на території міського кладовища) і освячений у 1885р.
Храм Всіх Святих
Не дивлячись на вплив слов’янської архітектурної традиції, церква Всіх Святих і огорожа кладовища несуть на собі відбиток флорентійського класицизму. Стіни храму були збудовані з білого інкерманського каменю. З нього ж виточували архітектурні елементи: карнизи, пілястри. У тому ж стилі були виконані висока арка в’їзних воріт і огорожа кладовища, що збереглися до наших днів. У 1904 році при церкві Всіх Святих була відкрита церковноприходська школа для дітей малозабезпечених жителів Феодосії.
Каплиця-склеп князів Чернецьких
Храм, пережив три війни і революцію. У 1938 р.церква, як і більшість храмів Криму, була закрита в ході антирелігійної кампанії, що проводилася радянськими властями. У 1942 році під час німецької окупації храм був знов відкритий.
У 1961 році за рішенням міської влади Феодосії храм закрили як аварійну будівлю. І цю «аварійну будівлю» не змогли зруйнувати відразу ,тому залучили до цієї справи військових підривників, які підірвали храм вночі. Дзвони були скинуті на дно Феодосійської затоки
Храм Всіх Святих
Від першого храму Всехсвятського залишилися церковні ворота і склеп-каплиця князів Чернецких.
У 1999 р. почалися будівельні роботи по відбудові храму,тривали вони до 2001р.Храм освятили у 2005р.
Церковні ворота
При церкві працюють духовна школа, музей храму, дитячий театр, опікунська рада, що шефствує над старим міським кладовищем, і інші об’єднання.
Храм Всіх Святих
Далі направляємось в сторону одного з міських парків(конкретніше-до вежі Констянтина).В літньому приміщенні однієї з кафешок можна помилуватись непоганим фонтаном.
Нептун(?)
Кінотеатр “Крим”-один з найбільших кінотеатрів м.Феодосія
Приміщення феодосійського гідрометцентру(?)
Звертаємо ліворуч і бачимо одну з памяток міста.І це не абищо-вежа Св.Констянтина була домінуючим об’єктом західного флангу морського фасаду генуєзької фортеці.Вежа знаходиться на території парку, на початку сучасної вул. Горького.Відбудована повністю лише на початку XV ст, тобто пізніше за більшість інших об’єктів зовнішньої фортеці.
Вежа Св.Констянтина
Вежа Костянтина побудована в XIV столітті і названа на честь римського імператора Костянтина. Вона була вузлом оборони середньовічної Кафи. Від вежі йшли фортечні мури з п’ятьма воротами. На даний час збереглися три стіни вежі. Правда, деякі дослідники вважають, що такою вона була і за задумом. Відкрита досередини, трьохстінна вежа не могла стати пасткою для її захисників в разі захвату фортеці ворогом.
Вежа Св.Констянтина
Товщина її стін,біля основи, доходить до 2-х метрів. Зовні вгорі чітко малюються кам’яні (після реставрації-цегляні) зубці. До реч,над реставрацією вежі Костянтина, її зубців, попрацювали запрошені в 1914 році італійські майстри.Внизу стіни вежі під кутом, переходять в контрфорси.
Після падіння Кафи в 1475 році під ударами турків,до вежі було прибудовано додаткове укріплення з каменю – так званий турецький Бастіон. Нові володарі міста пам’ятали, що тут виявилося найбільш слабке місце в фортечній обороні.
Вежа Св.Констянтина
Майже навпроти вежі Констянтина знаходиться ще одна досить цікава памятка-фонтан Айвазовського,побудований на кошти та за проектом самого художника.
У середньовічній Феодосії була сотня фонтанів, до яких по водопроводу була проведена вода з гірських джерел. До 1829 р. велика частина середньовічних водопроводів зруйнувалася. Феодосія постійно відчувала нестачу води.У посушливі роки на одну людину приходилось 3,5 – 4 літри води в добу.
1888 р. Айвазовський вирішив безоплатно передати рідному місту Субашське джерело, що знаходилося на території його заміського маєтку Офіційне відкриття водопроводу відбулося 1 жовтня 1888 року. Субашськая вода в цілому вирішила проблему водопостачання міста.
В день офіційного відкриття водопроводу, відбулося й відкриття фонтану на Ново-базарній площі. По своїй формі фонтан являє прямокутне спорудження східного стилю з великими навісами від даху, збудований з місцевого каменю-ракушняка, частково збереглося кам’яне облицювання.
Фонтан Айвазовського
Увіковічнили імя Айвазовського ще в одному фонтані-фонтані Доброму генію.
У 1890 році на вулиці Італійській (в даний час вул. Горького) був побудований фонтан-пам’ятник, що став прикрасою Феодосії.На постаменті була встановлена бронзова жіноча фігура, яка тримала в руках раковину, з якої стікала вода в кам’яну чашу, і, переповнюючи її через краї, спадала в басейн, який підносився над землею. З боку фігури знаходилася увінчана лаврами палітра з написом «Доброму генієві».
Проте, із-за неправильно організованої системи стоку води фонтан і прилегла територія незабаром була подтоплена, а фонтан закритий.
Фонтан Доброму генію
В 1930-ті рр. бронзова фігура була перенесена і встановлена в центрі круглого бетонного басейну в міському саду, а кам’яні конструкції колишнього фонтану розібрані. Фонтан-пам’ятник в значній мірі втратив свою первинну цінність.В часи ВВВ пам’ятник пропав. Подальша доля пам’ятника невідома. У післявоєнні роки на цьому місці був встановлений пам’ятник піонерові-партизанові В.Коробову.
У 2004 році до дня міста був відкритий реконструйований фонтан “Доброму генієві” недалеко від місця первинної установки. Вінчає композицію аркада з написом в центрі «Великому Айвазовському і учням його вдячна Феодосія» і прізвищами по сторонах: Фесслер, Латрі, Ганзен, Лагоріо.
Церква архангелів Михаїла і Гавриїла 
Один з декількох вірменських храмів міста-храм Св.архангелів Михаїла і Гавриїла,зведений у 1408р. із бутового каменю, кути — з тесаного.Храм увінчано куполом на восьмигранному барабані. Декорована різьбленням шестигранна дзвіниця розташована з північного боку церкви.
У 1967-70рр.відбувались реставраційні роботи по відновленню храму-були замінені вікна та двері,черепичне покриття криші,зароблені тріщини..
Церква архангелів Михаїла і Гавриїла 
Будинок
Взагалі Феодосія досить цікава,бродити по її вулицях можна годинами,і це не лише тому що ви заблукали(назви вулиць тут вказані у двох варіантах-старому та теперішньому.Не хочуть феодосійці прощатись з минулим.),ні,просто тут цікаво-християнські,вірменські та татарські святині знаходяться майже поряд,радянські памятники та середньовічні мури також сусідують,цікаво..
Вірменський фонтан
Вірменський фонтан у Феодосії – це середньовічна споруда, яка знаходиться біля самого підніжжя гори Мітрідат. Побудований він був в 1588(1586р) році на кордоні вірменського і караїмського кварталів Феодосії,виконаний в архітектурних формах, характерних для Вірменії XI-XIX ст.Споруда являє собою водоймище у вигляді призми. Складений фонтан з тесаного і бутового каменя із застосуванням вапняного розчину .Східна сторона фонтану декорована стрілчатою нішею. Над цією нішею виступають три різьблені розетки у вигляді трикутника: середня стилізована під сонце, а бічні містять в собі шестикінечні зірки.
В самій ніші (по центру) збереглася мармурова плита, з висіченим написом на вірменській мові,яка повідомляє нас про те, що він був споруджений на честь Аствацатура, його дружини і дітей. Тут же вказана і дата спорудження фонтану.
Плита на могилі Айвазовського
Наступна вірменська святиня вважається найдавнішим вірменським храмом Феодосії.Споруджена у 1330р. на території міської цитаделі.Дзвінниця при храмі побудована в XV столітті в стилі вірмено-малоазійської архітектури.
Будівля прямокутна в плані з вівтарним виступом, орієнтованим на схід і напівциркульним склепінням. У стінах вмуровані плити – хачкар з написами на вірменській мові. Хачкар (хрест-камінь) гордість середньовічного мистецтва Вірменії,встановлювалися вони в особливих випадках. Найбільші плити з хачкарами були закладені в кладку фасаду храму як молитва за тих, на чиї засоби він будувався.
Головний вхід
На стінах біля входу в храм два григоріанські хрести. Оригінальні двері, що раніше прикрашали вхід храму розділені на дві частини, і знаходяться у виставкових залах Ермітажу і Феодосійського краєзнавчого музею.Над дверима плита з вірменським написом про те, що в 1888 році храм був перебудований після пожежі на засоби, виділені Айвазовським.
Інтерєр храму
Храм Сурб-Саркіс відігравав велику роль в житті знаменитого художника – тут його хрестили в 1817 році, вінчали а потім і відспівували (в 1900 році). Тут же, в огорожі цього храму, і могила Айвазовського з написом на вірменській мові: «Народившись смертним, залишив по собі безсмертну пам’ять».
В часи середньовіччя в храмі була одна з найбільших шкіл мистецтва мініатюри і гравюри – скрипторій.
Дзвіниця-портал
У 1965–1970 роках в храмі проведені реставраційні роботи. На жаль, при будівництві житлових будинків в 1970 році була порушена стара дренажна система і в храм стали поступати грунтові води, загинула частина штукатурки із залишками фрескових розписів.
Склепіння дзвіниці
Григоріанський хрест. Обабіч-хачкари
Поряд з церквою Святого Саркиса раніше знаходилося кладовище, де знаходили притулок відомі люди. Тут виявлена надгробна плита відомого вірменського художника-мініатюриста, майстра палітурної справи Ніколаєса Цакхарара, що працював в багатьох містах Криму в XVII столітті.
Дзвіниця
Досить цікаве місце,атмосферне.Навіть екскурсії тут проходять не галасливо і поспіхом(як здебільшого всюди)а якось спокійніше,тихіше.
Автор тексту та фото Віталій Ільницький 
neo7777vitah
