Розташування: Автономна Республіка Крим, м.Феодосія
Площа: 2874,2 га
Підпорядкування: Національна академія наук України
Поштова адреса: 98188, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24
Тел.: (06562) 2-62-12
E-mail: karadag@ukrpost.ua
Сайт: zapovednik-karadag.com
Просмотреть Природні заповідники Крима на карте большего размера
Розташований Карадазький заповідник у південно-східній частині Кримського півострова на відстані 36 км на південний захід від м. Феодосії між Отузькою (на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами і між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.
Це один з найпримітніших та наймальовничіших куточків Криму. Відомий дослідник Тавриди К.І. Габлиць, а потім академік П.С. Паллас першими звернули увагу на своєрідну, екзотичну красу Карадагу. А.А.Прозоровський-Голіцин у 1881 році виявив його вулканічне походження, а А.Е. Лагоріо склав першу геологічну карту. Систематичні наукові дослідження Карадагу розпочалися на початку ХХ століття, коли Т.І. Вязємським у 1914 році була створена Карадазька наукова станція.
Вперше науково обґрунтував необхідність заповідання цієї місцевості ще у 1922 році академік О.А. Павлов, який вважав, що оригінальні форми рельєфу та пейзажі Карадагу можуть посперечатися з найвідомішим у світі Йєллоустонським національним парком США. Спочатку Карадаг отримав статус пам’ятки природи місцевого, потім республіканського значення, а в 1979 році згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 9 серпня 1979 року № 386 – державного заповідника.
Площа Карадазького природного заповідника становить 2874,2 га, з них 809,1 га – акваторія Чорного моря. Площа його охоронної зони становить 960,9 га (20,9 га суходолу і 940,0 га морської акваторії).
Заповідник створено з метою збереження унікального природно-мінералогічного комплексу, посилення охорони і вивчення рідкісних видів флори і фауни в урочищі Карадаг.
В установі працюють 106 чоловік, з них у науковому підрозділі – 44, у службі охорони – 20 чоловік.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням – до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області.
Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан є природним музеєм мінералів – сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, різної форми і відтінків. Дуже мальовничою є і берегова смуга заповідника з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточені стрімкими скелями.
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5°С, липня – +23,8°С при абсолютному максимумі +40°С і мінімумі -24°С. Період із сніговим покривом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах – до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °С.
Рослинний світ заповідника надзвичайно багатий і представлений трьома поясами: від рівня моря до 250 м – поясом степів, чагарників і рідколісся; від 250 до 450 м – пухнастодубових лісів і вище 450 м – скельнодубових і грабових лісів.
Рослинність заповідника представлена широколистяними лісами з дуба пухнастого, граба, ясена, різнотравно-ковилово-злаковими степами, шибляковими та фриганоїдними угрупованнями, ялівцевими та фісташко-дубовими рідколіссями. До Зеленої книги України занесено 4 лісових рослинних угруповання (формації ялівцю високого, фісташки туполистої, групу асоціацій пухнасодубових лісів червоноялівцевих, асоціацію скельнодубового лісу кизилово-фізоспермового, 
групу асоціацій скельнодубових лісів кизилових) та 12 степових угруповань (формації мигдалю низького, ковили камнелюбної, ковили Браунера, ковили Лессінга, ковили української, ковили понтійської, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили вузьколистої, асфоделіни кримської та жовтої, півонії тонколистої, осоки низької).
Нижчих рослин тут налічується 1269 видів, у тому числі 76 видів мохоподібних, 880 – водоростей, 313 – лишайників, з яких 6 занесено до Червоної книги України. Це рочела водоростеподібна, летарієла переплутана, пармелія грубозморшкувата, торнабеа щитоподібна та ін. У заповіднику зареєстровано також зростання 380 видів грибів.
Вищих судинних рослин тут відмічено 1168 видів, що становить 46 % флори Криму. З них 52 види є ендемами (астрагали зверхуволосистий та подібний, еремур Юнге, роговики товстуватий та Шмальгаузена, ремнепелюстник козячий, клен Стевена, ластовень кримський, роман стерильний, шавлія скабіозолиста, чебрець Дзевановського, роговик Біберштейна тощо), 80 видів занесено до Червоної книги України, 32 – до Європейського червоного списку і 9 видів до Додатку 1 Бернської конвенції.
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 – ракоподібних, 500 – павукоподібних, 3000 – комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 – земноводних, 9 – плазунів, 231 – птахів та 35 – ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпуза смугастого, аскалафа строкатого, жужелицю кримську, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів – бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних – крабів трав’яного, кам’яного і мармурового, із риб – морського коника чорноморського, арноглоса, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів – полоза жовточеревого та леопардового, із птахів – реготуна чорноголового, стерв’ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, коровайку, грифа чорного, із ссавців – тушканчика великого, широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого і ін.
Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику створено Музей природи, діють 2 екостежки: пішохідна (по суходолу) та морська.
Підготовлено за підтримки та на основі матеріалів Державної служби заповідної справи України
