Друга частина звіту про “Богом дану” Феодосію буде не менш насиченою ніж перша. А що, як місто має що показати то це тільки плюс!
Церква Св. Катерини знаходиться між залізничною станцією «Айвазовська» і міським автовокзалом. Довкола неї виріс цілий комплекс, що включає приміщення для недільної школи, методичного кабінету, бібліотеки і готелю. Серед недавно зведених споруд є і новий храм .
Храм Св.Катерини
Церква побудована в 1892 році. Входом в неї служить портик з невеликою дзвінницею, прикрашеною невисокими, розширеними посередині, колонами. Над церквою підносяться п’ять невеликих куполів. Стіни на невисокому цоколі розчленовані по кутах колонами.
У 1937 році церква Св. Катерини була закрита і перетворена на склад, але вже в 1941 році відкрита німецькою окупаційною владою і більше не закривалася, залишаючись однією з небагатьох діючих на цей час церков, в Криму.
Храм Св.Катерини
Досить багатий декор екстерєру будівлі кидається у вічі та затримує на собі погляд.Та я й не проти-якщо є на що подивитись то чому би й не затриматись?На території комплексу працює симпатичний фонтанчик.
Єдиною середньовічною мусульманською культовою спорудою, що збереглася в місті від періоду турецького правління є мечеть Муфтій-Джамі.
Мечеть Муфтій-Джамі. Фасад
Побудована в 1623 р. в традиціях османської архітектури, складена чергуванням буту і цегельної кладки, мінарет – з тесаного вапняку. У плані мечеть являє собою квадрат площею 40 кв.м. На південній стороні розташована вівтарна частина з міхрабом.
Мечеть Муфтій-Джамі. Південно-західний кут споруди
Храм має три входи: головний (північний), західний і східний. Через двері в західній стіні можна піднятися на восьмигранний мінарет або на внутрішній балкон, що йде уздовж північної стіни. Балкон спирається на чавунні візерункові колони, передані храму з фондів міського краєзнавчого музею. Гвинтові сходи ведуть на різьблений обхідний балкон (шерфе), сферичний купол мечеті і гострий пік мінарета вінчають три кулі і півмісяць.
Мечеть Муфтій-Джамі. Портик над входом
Перед мечеттю знаходилося дюрбе(на даний час не збереглося). Будова згадується багатьма мандрівниками, що відвідали місто в 17-18 століттях.
Особливість кладки-чергування буту та цегли
З 80-х років 18 ст. аж до 30-х років 20 століть будівля була власністю католицької общини Феодосії, в ній знаходився вірменський католицький храм. У 1975 році стараннями кримських і київських реставраторів мечеть набула первинного вигляду. У 90-і роки 20 ст.- повернена мусульманській общині,а з 1998 року в ній проводяться регулярні служби.
Хто хоче побачити Феодосію в античному образі-ласкаво просимо у парк відпочинку на набережній.Тут є і свій амфітеатр і древні колонади і храми на честь чи то римських чи то грецьких богів і…Одним словом такий от “набір”(звичайно ж,виставлені псевдо-памятки ніякої історично-культурної цінності не несуть,та все одно прикольно)).
Вмикаємо уяву:
Залишки древніх колонад між оливковими деревами
Мммм..амфітеатр.Вид на головний вхід
Храм бога Сонця.В центрі-образ божества
Античний відпочинковий комплекс-в центрі “печать”Діоніса-глек з вином, зверху по боках споруди-переможці Олімпійських ігор.Круть!)
Пофантазували?Добре,тепер повернемось в реальність)
Місток через з/д колію
З місточка відкривається непоганий вид на одну з феодосійських “родзинок”,можна сказати-її сучасну візитівку-дачу Стамболі.
Дача Стамболі
Дача Стамболі вважається перлиною Феодосії і одним з прекрасних архітектурних пам’ятників Криму. Зведена на пагорбі в прекрасно інтерпретованих формах мавританської архітектури, вона переможно підноситься над всією набережною Феодосії з прилеглими кварталами. Обширні підвали, гроти і флігель, різноманітність мотивів і фактур в обробці, всілякі башточки, криті галереї і тераси додають їй східний колорит і величність.
Дача Стамболі. А-ля мінарет
Будівельні роботи велися з 1909 по 1914 рік за проектом Оскара Еміля Вегенера в інтерпретованих формах мавританського стилю. Складна композиція, багатство і химерність обробки фасадів і інтер’єру обійшлися замовникові, синові тютюнового магната, купцеві другої гільдії Іосифу Веніаміновичеві Стамболі в 1 мільйон 100 тисяч рублів. Дача призначалася в дарунок дружині, Рахілі Іллівні, до десятиліття спільного життя.
Мавританський стиль
Дача- кам’яна, двоповерхова споруда з чотирьохярусною вежею, увінчана двома куполами і мініатюрними вежами – мінаретами. Чергування різних по величині куполів і веж створює неповторний силует. У внутрішній і зовнішній обробці гармонійно поєднуються мармур і піщаник, чеканка сусідує з ліпниною і різьбою по дереву.
Екстерєр дачі Стамболі
Прибудований до будівлі мінарет свідчить про мусульманське походження господаря дачі-Іосиф Стамболі був караїмом.
Кам’яні статуї стовпів немов тримають в руках ажурні металеві грати забору. У дворі знаходиться фонтан, прикрашений фігурками ангелів.
У 1916 році І. Стамболі продав фабрику і обширні тютюнові плантації і разом з сім’єю виїхав до Туреччини.
Будівля місцями пошарпана
У 1921 році в особняку розмістили санаторій на 100 місць.Назвали іменем Сталіна. З початком Другої світової війни будівля стала госпіталем для поранених червоноармійців. В період окупації вона як і раніше приймала поранених, але вже німецьких. Нижній парк, що примикав до дачі, був відданий під кладовище для солдатів і офіцерів вермахту.
Дача Стамболі. Ворота
З 1944 року, після звільнення міста, в будівлі знаходився піонерський табір. У 1952 році дача була повністю відновлена, в ній розмістився 9-й корпус санаторію “Восход”.
В даний час тут знаходиться готель і кафе з однойменною назвою.
А далі,прогулюючись цим же проспектом Айвазовського,ми зустрічаємо цілий ряд шикарних будівель,які були колись дачами-віллами багатих жителів міста а зараз,здебільшого,виконують роль санаторіїв.
Дачі…ех таку б дачку та нам для відпочинку)оцінюйте:
Трохи в занедбаному стані-осипається штукатурка та й підфарбувати треба,знаходиться колишня дача “Вілла”-тепер санаторій “Волна”.Побудована у 1912-14рр.
Дача “Вілла”
Дача належала А.Криму.
Дача “Вілла”
Дача “Вілла”
Наступний шедевр цього ряду-дача “Мілос”-будувалась у 1909-11рр.Головна її особливість— розташовані уздовж головного фасаду гіпсові копії античних статуй, а в альтанці-ротонді — статуя Венери Мілоської,яка й дала назву особняку.
Дача “Мілос”
Двоповерхова неокласична будівля цікава терасою з колонами-каріатидами, складним планом і архітектурно-просторовим вирішенням об’єму, витриманими пропорціями, а також оформленням фасаду в стилі старогрецької архітектури.Спочатку будівля належала місцевому комерсантові І. С. Криму. Сьогодні в будівлі дачі «Мілос» розташовується спальний корпус санаторію «Восход».
Дача “Вікторія”(“Отрада”)
Дача “Вікторія”, також відома як «Отрада»(“Потіха”?), – виконана в стилі суміші мавританської і іспанської архітектури. Деякі називають це модерному. На відміну від “Мілос”, “Вікторія” забарвлена в холодні темніші тони. “Вікторія” також колись належала місцевому комерсантові Абраму Криму, зараз тут знаходиться санаторій «Восход».
Дача “Вікторія”(“Отрада”).Декор стін
Дача “Вікторія” була побудована в 1914 році.Вважається, що автором проекту є архітектор Краснов, автор Лівадійського палацу. Будівля рясно прикрашена ліпниною, цікаві багаточисельні скульптурні елементи в мавританському стилі: грифони, змії і інші міфічні тварини.
Дача “Вікторія”(“Отрада”).Арочна галерея
Під час Великої Вітчизняної війни будівля сильно постраждала і його реконструювали місцеві художники.
Дача “Вікторія”(“Отрада”).Арочний прохід
Насолодившись прогулянкою по колишніх дачах,повертаємось у місто.
Казанський собор. Вїздна брама
У 1887 році староста Санкт-Петербурзького Казанського собору граф Микола Федорович Гейден пожертвував на користь Свято-Параскевієвського монастиря свою дачу «Кафа» у Феодосії. Ця дача стала іменуватися Казанським подвір’ям Топловського монастиря, і на цьому подвір’ї була облаштована церква імені Казанської ікони Божої Матері.
Арка вхідних воріт
Спочатку на подвір’ї був побудований дерев’яний храм Святого Пантейлемона Цілителя (1891), а в 1907 році за проектом архітектора Т. Л. Кейля замість дерев’яної церкви був споруджений кам’яний собор Казанської ікони Божої Матері.
Собор Казанської ікони Божої Матері.Фасад
Гроші на будівництво собору практично повністю були зібрані самими жителями Феодосії. Після революції храм був розграбований і довгий час пустував. Богослужіння в головному соборі Феодосії були відновлені під час Великої Вітчизняної війни і з тих пір не припинялися.
Собор Казанської ікони Божої Матері
Сьогодні Казанський собор є самим відвідуваним православним храмом Феодосії.
Собор Казанської ікони Божої Матері.Інтерєр
Казанський собор
Прямуємо далі не забуваючи що Феодосія багата не лише духовними ,а й культурно-мистецькими памятками.
Літературно-меморіальний музей О.Гріна був відкритий у 1970р.Бокову сторону споруди прикрашає велике рельєфне панно у романтичному стилі-“Бригантина”.Рішення про створення музею було прийняте у 1966р.Перші роки новостворений музей працював як відділення Феодосійського краєзнавчого музею.
Панно “Бригантина”
Продовжуємо знайомитись з містом.Будинок з російським прапором на криші-це ДОФ-дім офіцерів флоту(ходять чутки що його скоро закриють).Жителі занепокоєні,атже ДОФ є єдиним театральним майданчиком, в якому гастрольні трупи дають спектаклі в зимовий час. Доречі,в цьому будинку з 1904 по 1929рр була хоральна синагога.Чому б і еврейський прапор не повісити,так,на згадку…
ДОФ/синагога
Вулиця
Мармуровий будинок виглядає досить симпатично
Наступна памятка міста знаходиться в занедбаному стані,хоча колись і вважалась головною вірмено-католицькою церквою Георгієвського монастиря.Церква Св.Георгія-збудована в 1385 році.
Храм Св.Георгія
Церква складається з кількох частин: східної, середнього та західної, які були побудовані в різний час і зовні нагадує витягнутий прямокутник. Середня і західна частина були добудовані в 19 столітті. Східна частина перекрита напівкруглими склепіннями на арках. Середня частина храму увінчана куполом-восьмигранником. Вікна та двері мають гострі закінчення, що нагадують стрілки.
Поховання поблизу святині. Монумент
Церква святого Георгія була побудована колишнім мусульманином маркізом Асланом, який прийняв християнство.
Георгіївський монастир та його головний храм довгий час відігравали ключове значення в християнській релігії оскільки саме тут розташовувалось посольство Єрусалимського патріарха і саме звідси розпочинали паломництво до Єрусалиму.
Храм Св.Георгія
У 2006 році представники релігійної вірменської спільноти планували здійснити повну реконструкцію церкви святого Георгія, але провели лише очисні роботи.Та й того зараз не видно-навколо купа шприців,тряпок та гів..а(
Храм Св.Георгія
Наступна святиня є набагато доглянутішою,хоча,на думку учених, заснована ще в VIII-IX вв.-грецька церква Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Про Введенську церкву відомо не так багато. Вона датується Vii–iХ століттями, з тих пір неодноразово перебудовувалася. І як вона спочатку виглядала – вже не встановити.
Старожили Феодосії згадують, що служба в храмі велася на грецькій і російській мовах. Храм був невеликим, але дуже красивим: над входом – білосніжна дзвіниця, купол прикрашений кольоровим склом. У 30-і роки, як і інші храми, церква була закрита і спотворена – збито витончену різьбу по каменю, що прикрашала вівтар, зафарбовані фрески, купол і дзвіниця знесені. Потім храм використовували як спортивний зал.
У 1990-і роки почався ремонт і відновлення храму.
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Складається храм з різних за часом побудови частин. Найбільш давня – візантійська частина – у вигляді невеликої церкви зального типу. До пізнішого часу відноситься нижня частина дзвіниці, що складається з чотирьох стовпів, перекритих куполом на вітрилах, яка служила вхідним портиком. В даний час між дзвіницею і древньою частиною розташована трьохнефова частина споруди, зведена в 1829 р.Тоді ж були закладені проміжки між стовпами портика, і над ним зведений ярус для дзвонів, а в коробчастому зведенні древньої частини влаштований світловий барабан з шатровим завершенням. В результаті пізніших добудов пам’ятник набув вигляд трьохнефої базиліки з псевдороманським декором фасадів.
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
А з вигляду й не скажеш!)
Автор тексту та фото Віталій Ільницький 
neo7777vitah
