Бережани. Частина 1: Трохи історії і вечір над ставом

Бережани – одне з найдавніших українських поселень. «Бережани» – так називали людей, що селилися в цій місцевості з прадавніх часів. Мовознавець М.Янко пов’язує назву поселення із давньоруським словом «бережина», яке означало «пологі береги річок із сіножатями».
Перша документальна згадка про місто належить до 1375 році, але історія Бережан, як поселення, почалася ще у княжі часи: через місцевість проходив шлях від Львова до Теребовлі – колишньої столиці Теребовлянського князівства.
Саме 1375 року угорський намісник Владислав Опольчик, що йменував себе не інакше, як «Божою милостю пан і дідич Руської землі» передає Бережани у власність бояринові Васькові Тептуховичу.

В кінці XV століття з приходом до влади Казимира IV починається розширення території польської корони на схід, а одночасно з ним – розвиток Східної Галичини. Починають стрімко розвиватися і Бережани, які у 1530 році отримують від короля Сигізмунда І Магдебурзьке право. Одночасно, король передає місто у володіння магнатському роду Синявських, які розпочинають будівництво замку. Про нього – у наступній розповіді.
А сьогодні пропоную віртуально зануритися в атмосферу вечірніх Бережан.
Ратуша:

У вірменському кварталі:

Будинок банку поч. ХХ ст.:

Замок:

Залізничний вокзал:

Середмістя з іншого берегу Бережанського ставу:

Вид з-за ставу на Бернардинський монастир:

Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)                  andy_babubudu

ternopillya

Читати ще про Бережани:

частина 2: Замок Сенявських
частина 3: Парафіяльний костел
частина 4: Площа Ринок
частина 5: Вулиця Вірменська
частина 6: Цікавинки середмістя
частина 7: Бернардинський монастир і панорами міста
частина 8: Передмістя Лісники та Адамівка