Тернопільська область

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопільщина знаходиться біля українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією.

В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів. В області нараховується 16 міст, 19 селищ міського типу і 1017 сіл. Адміністративним центром області є місто Тернопіль. Найбільші міста – Тернопіль, Чортків. Загальна чисельність населення регіону складає 1164 тис. чоловік.

В області, яка територіально є однією з найменших в Україні, збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костьолів. Туристи залюбки відвідують надзвичайно багаті архітектурними пам’ятками Бережани, Бучач, Кременець, Збараж, Теребовлю.

В Тернопільській області зосереджена п’ята частина всіх пам’яток природи, що нараховуються в Україні. Тут налічується більше сотні об’єктів спелеології. Гірські пасма, каньйони, десятки водоспадів, унікальні навіть за світовими мірками геологічні стінки, заповідна рослинність, наявність практично всіх видів мінеральних лікувальних вод, клімат близький до субтропічного середземноморського – це все складає основу інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної галузі Тернопільщини.

ajax spinner
Монастириська. Не костелом єдиним

Монастириська. Не костелом єдиним

В Монастириськах серед пам’яток є не лише костел, нині церква Успіння Пресвятої Богородиці. Окрім нього збереглось ще декілька, які варті уваги, щоб їх оглянути. Отже, про інші пам’ятки цього доволі цікавого містечка. Так як ми їхали з боку Підгайців, то й послідовно згадаємо їх за цим маршрутом. Першою на цвинтарі зустрілась каплиця-усипальниця Потоцьких, у вигляді […]
Колодне

Колодне

Село Колодне, північніше Збаража, з майже 1500 мешканців, колись було містом Колодень. Досить витягнуте, має велику протяжність, через те, що до нього приєднані два хутори. Перша писемна згадка про Колодне – з 1465 року. Тоді за актом про перерозподіл земель до князя Семена (з предків князів Збаразьких), відійшло місто Колодень, а сам він отримав титул […]
Киданів

Киданів

Село Киданів Бучацького району раніше називали Кійданів або Койданов (пол. Kojdanów), і вже перейменували у радянські часи. Відоме за першою писемною згадкою з 1392 року. Тоді король Польщі Владислав ІІ Ягайло видав грамоту, якою надав село Киданів у власність Міхалові Габданцю. В подальшому село переходило у власність разом з сусідніми Бобулинцями, тому все що написано […]
Вишнівчик

Вишнівчик

Вишнівчик є сусіднім із Зарваницею селом, що раніше спільно з нею входили до складу одного населеного пункту – Зарваниця. Перша писемна згадка – 1564 рік. У 1602 році Вишнівчик отримав магдебурзьке право. У 19 ст. в містечку були церква, костел, двокласна школа, нотаріат, пошта, аптека, гуральня, млин, станція жандармерії, а з 1850 по 1919 рік […]
Бобулинці

Бобулинці

Село Бобулинці відомі з 1375 року, тоді Володислав Опольський надав село Бібіл (а воно називалось тоді так) Юшкові зі Скорнича. Передав разом з селом Доброводи, яке в Монастириському районі, у відповідній статті про Доброводи можете почитати про Володислава Опольського, щоб не повторюватись. На мапі Боплана 1650 року село вказано вже з назвою Бобоул. На початку […]
Беримівці

Беримівці

Беримівці, що на Зборівщині, вперше згадуються 1532 року. В 1909 році греко-католицька громада побудували дерев’яну церкву святого Великомученика Євстафія, свого священика в селі не було, він приїздив із Кудринців. В часи першої світової війни церква була знищена. Відбудували церкву в 1924 році. Знаходиться вона біля цвинтаря. Поруч – двоярусна дзвіниця, теж дерев’яна. В 1950 році […]
Переволока

Переволока

Пероволока – село досить велике, більше 2 тисяч мешканців, якщо їхати з Бучача на Зарваницю, не оминете, щоправда основні пам’ятки знаходяться трохи осторонь основного шляху. Згадується село вперше в 1378 році, у фундаційній грамоті шляхтича Міхала Авданця з Бучача. У 1469 році брати Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав […]
Білявинці

Білявинці

Білявинці – село Бучацького району Тернопільщини, що розкинулось на обох берегах річки Стрипи. Першою писемною згадкою про село будемо вважати 1650 рік, саме цього року позначено воно на мапі Гійома де Боплана. У 1744 році в селі була збудована дерев’яна церква Пресвятої Трійці. У 1909 році звели нову кам’яну церкву Святого Духа (заклали в 1907), […]
Старе Місто

Старе Місто

Старе Місто, хоч і має такий топонім, насправді є селом Підгаєцького району Тернопільщини, з населенням близько 1100 мешканців. На території села ще у 14 ст. існувало поселення з церквою і костелом, що мало назву Підгайці (вперше назва згадується 1397 року). Його було знищено татарами, і в середині 14 ст.   на сусідній дільниці, на березі річки […]
Доброводи

Доброводи

Доброводи – село Монастириського району Тернопільщини. Про назву села, напевно, не треба пояснювати, вона говорить сама за себе. Село вперше згадується 1375 року, коли Володислав Опольський надав солтиство Добровода Юшкові із Скорнича, та й в матеріалах галицького суду воно теж згадується з 1439 року. Попри це, в переважній більшості в мережі надається дата першої згадки […]
Літятин

Літятин

Перша писемна згадка про село Лілятин Бережанського району відноситься до 1473 року, хоча в книгах галицького суду воно згадане ще на 30 років раніше. Кажуть, що назва походить від козацької фортеці, яку називали “літній тин”. Було село і містечком – під час Австро-Угорської імперії. З 1906 року в селі є мурована однокупольна церква св.Димитрія. На […]
Кудинівці

Кудинівці

Коли вперше побачив цю церкву Воскресіння Господнього в Кудинівцях на Зборівщині, подумав, що їй, ну напевно не більше 10 років, такий собі прямокутничок без будь-яких прикрас. Село малесеньке, на 130 мешканців, коштів у громади небагато, що змогли, те й збудували. Ан ні. Вже потім поцікавися, знайшов про неї інформацію. Хоч церква і є однією з […]
Кудобинці

Кудобинці

Село Кудобинці на Зборівщині вперше згадується серед сіл Золочівського ключа маєтностей у зв’язку з переходом у 1598 р. від Черинковських у власність Марка Собеського. Оскільки воно належало до цього акту Черинковським, то воно є ще старішим. В селі є церква св. апостола Івана Богослова (на це вказує і зображення святого на верху західної стіни), збудована […]
Тростянець на Зборівщині

Тростянець на Зборівщині

Перша писемна згадка про Тростянець Зборівського району – 1437 рік. В міжвоєнний період в селі, яка тоді носило назву Тростянець Великий був Народний Дім, сільськогосподарський магазин, фільварок Сестер милосердя, молочарня Молочного кооперативу, млин «Спілки млинарів», греко-католицька та римо-католицька парафії, початкова школа, пожежна частина, «Український народний дім». В Тростянці є дві святині, одна – зруйнована колишня […]
Білокриниця

Білокриниця

І село наче таке гарненьке та чепурненьке, і церква симатична та доглянута, але ні про одне, ні про іншу в мережі нічого не знайти, окрім того, що перша писемна згадка про село Білокриниця Зборівського району — 1532 року, а кам’яна Церква Воздвиження Чесного Хреста збудована 1913 року. Фото Ігоря Дорожка.
Заруддя

Заруддя

Село Заруддя Зборівського району згадується вперше з 1570 року. Від 1743 року це вже містечко. Входило до Золочівського округу Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбургів, потім Австрійської імперії. Поблизу села виявлені археологічні пам’ятки давньоруської культури, городище, що мало селища-супутники. Свого часу в селі існував замок. Фортецю спорудив Ян Сенявський в середині 16 ст. […]