Збараж — це одне з найстаріших міст Тернопільщини. Завдяки своїй стратегічній локації воно відігравало ключову роль в обороні краю. Перша згадка про Збараж зустрічається у Галицько-Волинському літописі й датується 1211 роком. Історія Збаражу — це суміш князівської доби, коли місто входило до складу Русі, періодів русько-польської аристократії, коли ним почергово володіли роди Збаразьких, Вишневецьких та Потоцьких, ну і часу козацьких битв – усім відома легендарна облога Збаража військом Богдана Хмельницького у 1649 році.





Головна пам’ятка міста – Збаразький замок. Це справжній шедевр фортифікації XVII століття. Побудований князями Збаразькими, він поєднує в собі палацову розкіш та сувору обороноздатність (тип palazzo in fortezza). Саме замок став епіцентром битви 1649 року, коли війська Богдана Хмельницького та кримського хана тримали в облозі польську залогу. Ці події описані Генриком Сенкевичем у романі «Вогнем і мечем». Замок реставрований. Усередині — багаті музейні експозиції: від середньовічної зброї та антикварних меблів до унікальних дерев’яних скульптур Антона Осинського.
Окрім замку, Збараж має компактне та мальовниче середмістя, архітектурними перлинами якого є: бернардинський монастир із костелом святого Антонія (1627 р.), Успенська церква (1755 р.), Воскресенська церква (1764 р.).






Старий християнський цвинтар Збаража є справжнім музеєм під відкритим небом, що відображає мультикультурну історію цього краю. Цвинтар розташований на околиці міста. Він є спільним місцем спочинку для представників різних християнських конфесій, насамперед українців-греко-католиків та поляків-римо-католиків. Тут зберіглася величезна кількість майстерно виконаних надгробків XIX — початку XX століття. Багато пам’ятників виконані у вигляді фігур «скорботних ангелів», Богородиці або святих. Особливо вражають реалістичні деталі одягу та вирази обличь скульптур. Якщо будете на цвинтарі – обов’язково знайдіть статую архангела Михаїла, який топче диявола. То неймовірно майстерна робота, розташована на польській ділянці.
Сьогодні цвинтар є об’єктом уваги істориків та волонтерів. Останніми роками польські та українські організації спільно проводять роботи з розчищення території від чагарників та реставрації найбільш цінних скульптур, щоб врятувати їх від руйнування часом. Цей цвинтар часто порівнюють із Личаківським у Львові, але в камернішому, “містечковому” форматі. Він є незамінним джерелом для вивчення генеалогії відомих збаразьких родин.
Текст та фото Романа Маленкова













