По дорозі з Вижниці до Сторожинця за селом Лукавці є поворот на ґрунтову дорогу, яка приведе нас до незвичайного села з незвичайною назвою ЛИПОВАНИ.
Своєю назвою село зобов’язано окремому етносу, відомому як «липовани», «старообрядники» чи «старовіри», що сформувався на території Буковини і Бессарабії наприкінці XVIII століття. Так називали віруючих, які після проведених Московським патріархом Никоном на початку XVIII століття релігійних реформ, зберегли культові традиції православ’я, за що і переслідувалися церквою і царизмом. Рятуючись від релігійних переслідувань, «старообрядники» змушені були шукати притулку або в глибокій та недоступній Сибірі, або на українських, молдавських, румунських чи польських землях.
На Буковині, яка була традиційно толерантною для представників усіх релігій, «старообрядці» з’явились приблизно у 1780 році, тобто відразу після її приєднання до Австрійської імперії. Про перше поселення «липованів» на Буковині – Білу Криницю, а також докладніше про липованів, їхню релігію, звичаї, традиції та архітектуру обов’язково розповім вам пізніше.
Село Липовани разом із сусіднім хутором Косованка «старообрядці» заснували у 30 – 40 роках ХІХ століття, прибувши з Білої Криниці та інших липованських сіл, які на той момент були вже перенаселені. Близько ста років «старообрядці» зберігали апостольську традицію і чистоту православ’я. Населення села поступово зростало, а діюча дерев’яна старообрядська церква у 30-х роках минулого століття вже не вміщувала усіх віруючих. Нову церкву – Введенську, яку можна побачити і сьогодні, липовани побудували і освятили у 1939 році.
Але через десятиріччя нова радянська влада добралася навіть сюди: церкву з усім майном відібрали, а в її приміщенні влаштували склад мінеральних добрив. Вже за часів Незалежності храм у жахливому вигляді повернули віруючим. Церкву довелося перебудовувати «старовірам» власним коштом.
Сьогодні в Липованах, як і багато років тому, всього одна вулиця, в центрі якої стоїть дерев’яна старообрядська церква Введення Пресвятої Богородиці. В церкві у дерев’яних палітурках зберігаються старовірські реліквії – Часослов, Псалтир, місячники з молитвами, написані старослов’янською мовою, а також лестовки – різновид чоток, виготовлених з сукні. Зараз в селі залишилося лише близько 50 липован, переважно, похилого віку.
Вид з Липованів на Буковинські Карпати та околиці:
