Із літератури та Інтернету ми дізнались про існування у Межирічці колишнього панського маєтку. Його власником був контр-адмірал Олексій Абаза, про якого ми вже писали у матеріалі про Давидівку. Спочатку ми переплутали садибу Абази із старим клубом (будинком культури), колони якого видно здалеку на дзеркалом ставу. Клуб, скоріш за все, довоєнної побудови, адже має всі риси “сталінського ампіру”, зокрема невеликі колонади із трьох боків. Та ще й старі дерева ввели в оману – ну геть панський парк. Але місцеві дівчата-школярки вказали нам на помилку – маєток, то стара школа.
Садибний будинок контр-адмірала Олексія Абази
В якому ж воно поганому стані: ні дверей ні вікон, облуплений тиньк, гола трухла дранка та дірки у стінах – оце тут доживав віку контр-адмірал Російської імперії. Хоча в 1911 році, коли Абаза тут поселився, звичайно садибний будинок був у, м’яко кажучи, кращому стані.
На пенсії Абаза зайнявся облаштуванням “своїх” сіл – Межирічки, Давидівки і Перегонівки. В Межирічці збудував школу та поклав бруковану дорогу із села в Голованівськ. Тут же він мав спиртовий завод, який випускав за добу до 1000 літрів спирту (завод працював до 1986 року). Але будучи вже старим та хворим Абаза віддав маєтності та підприємства у оренду поміщику Глінці. Відомі слова, які контр-адмірал сказав селянам незадовго до своєї смерті (помер він у лютому 1917-го року):
«Громадяни, в Росії наближається революція, а всяка революція супроводжується знищенням матеріальних цінностей і спустошенням. Якщо революція відбудеться, то я вас прошу, не розоряйте маєтку. Він буде потрібен вам, народу, який я так люблю»
Колишній будинок культури (клуб)
Селяни не стали руйнувати садиби Олексія Абази – вони розмістили тут школу. Нині школа у новому приміщенні, а садибний будинок у руїнах. Сам контр-адмірал був похований у Межирічці, але нині немає вже ні церкви, ні могили.
Село Межирічка лежить у межиріччі (звідти і назва) річок Кайнара і Свинарка. Населення тут більше 1100 осіб. Є сільська рада.
Текст та фото Романа Маленкова
