Невеличке село Водяне входить у межі Знам’янської міської ради. Воно розташоване поряд із легендарним Чорним Лісом і, мабуть, тому тут ще у 1888 році було створено лісну школу. Хоча дивно – школа, яка готує лісівників розташована фактично у степовій зоні. Причому нині це одна із двох лісних шкіл, які працюють в Україні.
Понадстолітня будівля лісної школи
Ліс, який ще у давні часи назвали Чорним (він і дійсно якийсь темний і похмурий) є найпівденнішим великим лісовим масивом, і в його межах розташоване найпівденніше болото. Нині це гідрологічна пам’ятка природи – Болото Чорний ліс. Свого часу ціла купа населених пунктів утворилися в межах лісу, тому нині з нього не можуть зробити національний природний парк, проект створення якого на базі цього унікального природного утворення вже був зроблений.
Чорний ліс колись був притулком для козаків-характерників, хоча були тут зимівники і звичайних запорожців, а ще раніше на околицях лісу стояло прадавнє поселення, яке дало назву цілій культурі – Чорноліське.
В середині Чорного лісу (зовсім недалеко від дороги Київ – Дніпропетровськ) розташувалося озеро Берестувате – найбільша загадка Чорного лісу. Воно дуже холодне й має неймовірну глибину, яку ще досі не змогли виміряти науковці. Подейкують що вона може сягати 800 метрів, хоча місцевий сторож розповів:
Були тут недавно японці. Запускали оцей, як його, батіскаф. Опустились на 2,5 км і сказали – ну його нах… тут вабще дна нема.
Сторож був добре п’яний, тому подробиці японської експедиції випитати не вдалося.
В озері водиться один вид риби – земляний карась. Його ніде більше не зустрічали й розвести у інших водоймах не змогли. Існують записи, що цього карася колись давно зустрічали в криницях у сусідніх селах – мовляв озеро має якісь печерні розгалуження. Але доказів не існує.
Про озеро Берестувате в мережі написано вже дуже багато, особливо про його надприродні характеристики. Наприклад, можете почитати ось тут.
Перша лісна школа була зведена недалеко від озера, але років через кілька її перенесли в інше місце – поближче до села Водяне. Перша капітальна будівля лісної школи збереглася – нині їй більше 100 років, і це найстаріша лісна школа України. Вона має назву Чорноліська.
Рішення про відкриття Чорноліської лісної школи було прийняте Лісовим Департаментом Міністерства державного майна Росії 3 червня 1888 року, і в цьому ж році, у вересні місяці, до неї було прийнято перших 10 учнів. Текст наказу зберігся в Кіровоградському облдержархіві.
До початку Першої світової війни учні навчалися за казенні кошти. На одного учня держава виділяла 160 рублів. Кілька учнів навчалися за власний рахунок і платили за навчання і утримання 370 рублів на рік.
Школа мала статус нижчого спеціального навчального закладу і готувала лісових кондукторів для казенної лісової служби, що відповідає сучасному статусу майстра лісу.
Оскільки школа була створена при Чорноліському лісництві, її керівником і одночасно викладачем призначався лісничий. Першим завідуючим школою був лісничий Яшнов, а потім її очолив І.І.Чижов. Навчальною базою школи був увесь лісовий масив, розділений на 20 дільниць. Кожна така дільниця закріплялась за окремим учнем. Оскільки спеціальних підручників тоді ще не було, а лісівнича наука в цілому ще переживала період свого становлення, основна увага приділялась практичним заняттям безпосередньо на лісових ділянках. Навчальний рік розпочинався у жовтні і тривав до серпня. Термін навчання був розрахований на два роки.
За перші 30 років свого існування – з 1888 по 1919 рік – Чорноліська лісна школа випустила 250 лісових кондукторів для служби у казенних лісах держави (текст звідси).
В радянський період Чорноліська лісна школа неодноразово змінювала своє призначення. З 2011 року це філія підприємства міста Боярка – Укрцентркадриліс.
Текст (частково) Романа Маленкова. Фото Алли Комарової та Миколи Дички
